Дитяче чумакування на Дністрі

Моє день народження як і увесь цей рік наповнене протилежними почуттями і відчуттями. Останній тиждень ми провели босоніж і на воді, у воді, поруч води у Дністровському каньйоні. Наче, і трішки була знайома з ним. Однак цього року відкрила його для себе глибше і сильніше. Вперше побачила чорного лелеку. Познайомилась з чудовими людьми. Купалась у водоспаді. Попала в грозу на каное. У Тернополі нас чекала новина про збитий літак. І всередині усе почало перевертатись. Захотілось утекти назад. 

Мені 28. І мені страшенно подобається ця цифра. Я багато думала останні місяці. Маю на це час. І це чудово :-) Вирішила відмовитися від споживання м'яса. Відчуваю, що вже до цього дозріла. І Тарас мене підтримав. 

Каже мені Тарас, що я хочу протилежних речей. Хочу, щоб мене вітали з днем народження і водночас видаляю з фб дату народження. Засмучуюсь тим, що друзі забули і ще більше смучусь тим, що мене це засмучує. 

Тішуся, що ми таки потрапили до Язлівця. Це особливе місця із неймовірною енергетикою. Прийшла в голову ідея поновити там якось шлюбні обітниці. Було б гарно.

Меланка майже зовсім перейшла на грудне молоко. Каже "циць" і хникає. Останній тиждень довкола було стільки годуючих мам аж мені самій було якось дивно від того. 

Ось так ми їмо. В будь-якій позиції, будь-де.

Ранок

Останій перехід ми йшли на каное, нас наздоганяла чорнюща хмара, била блискавицями і гриміла. Нам майже вдалось втекти. 

Таке не лише в Англії буває. Село Лука поблизу кемпу "Білий Бізон"

Руїни Язловецького замку. Ми ненавмисне усі в синьому кольорі

 Меланка - моя найулюбленіша фотомодель

Троха наших дітисьок і Катя

Дурійка

 Селфі :-) Любко тут такий загадошний. І якийсь дуже дорослий.

Діти спостерігають за павучком

І ще одне синє-синє

Моє нове кохання - дністерський каньйон

  

Вечірні розваги-дослідження

Мабуть, мені було би нестерпно сумно, якби не знаття, що через тиждень на нас чекає Шипіт і Боржава і чудова компанія друзів.