Стало мені цікаво які ще книжки написали ці автори. От і натрапила на цю книжку і оскільки мене це питання зараз хвилює дужче ніж навчання, то вже закачала собі на читалку і ось перший конспектик.
"намагатись зробити так, аби одного дня діти, які між собою конкурують, стали один для одного джерелом радості і підтримки"
"наполягаючи на тому, щоб брати і сестри любили один одного, ми лише збільшуємо неприязнь. Визнаючи існування негативних почуттів, ми стимулюємо появу почуттів позитивних".
- Брати і сестри повинні знати, що їх почуття один до одного визнають...
Дитина: я хочу його вбити! він взяв мої нові ковзани!
словами, які виражають ці почуття
"ти дуже сердитий!"
чи
побажанням
"Тобі хотілось би, щоб він питав перш ніж брати твої речі".
чи
символічним чи творчим вчинком
- Дітям необхідно аби хтось зупинив їхню недопустиму поведінку "Перестань! Люди не повинні один одному робити боляче!"
- і показати яким чином гнів можна виявити "Скажи йому, який ти злий. Скажи: я не хочу, щоб мої ковзани брали без дозволу".
В книжці дуже багато прикладів, ситуацій в коміксах, її легко читати і все зрозуміло, багато відповідей на питання.
Одним словом на негатив не слід відповідати негативом, биттям по дупі чи моралізаторством (часто в моєму випадку), потрібно насамперед просто вголос визнати емоцію дитину, на яку вона цілком має право, легалізувати їх, щоб дитина не відчувала себе поганою, приниженою, дурною чи ще якоюсь. Мені свої негативні емоції часто важко легалізувати перед собою. Далі можна рухатись далі. Взагалі теж нічого нового звісно: це ж елементарна повага і любов-прийняття. Але книжка - корисний посібник фраз і реакцій, які треба викинути зі свого арсеналу і прикладу того, як можна чинити інакше. І що немаловажне: книжка дає розуміння того, що з такими проблемами стикається більшість і ні батьки ні діти не є якимись потворами зі своїми реакціями.
Немає коментарів:
Дописати коментар