Ice party + зоопарк в Меденичах

Мами з маленькими дітьми - то особлива каста) А активні мами з маленькими дітьми - то взагалі весело. Мені ще зі школи тяжко було збагнути людей, які нічого  не хотіли і нічого не цікавило, ну окрім поїсти, поспати, тєлік подивитися. Завжди тягнуло до тих, в кого очі горять і руки сверблять.

Ото вчора були з Мелаською і Любком на бомбезній Ice Party, яку організувала Стася. Просто тому, що її Ілько зараз захоплюється льодом, Антарктикою, дослідницькими станціями і т.п. А вона це досліджує разом з ним. І скільки всього можна цікавого робити виходячи з одного такого інтересу. В нас був і глобус, і карти, і три картонні розмальовані дослідницька станції з прапорами країн, і санки, і хаскі, і досліди з льодом, і складання з лего, і зустріч із людиною, яка була в Антарктиці і розповіла про свої мандри і маски пінгвінів і ведмедів, і тортик-айсберг, і смачнюща рибка з тих морів-океанів. Діти собі мали можливість натуситись досхочу, бо ми разом провели майже 8 годин, разом їли, молодші спали, мами потринділи і відпочили. Я от стільки нового для себе почерпнула) А хаскі такі мілашки) Мала можливість більше побути з Любком вдвох, ми собі ще так гарно ввечері перейшлися центром і проїхались на трамваї.

(за фото дякую Наталі Грабовській)

Мене так тішить, як горять в дітей очі, як їм цікаво, Любко зараз дуже цікавський, його цікавлять різноманітні досліди і що як функціонує. Кілька днів тому гавчився рушати на Зайчику і тепер ганяє як зірвиголова. І плаває теж обезбашенно, каже Тарик :-) Ото позавчора, здається, каже мені: "Мамусю, я тебе дуже люблю, але мені хочеться кожен дунь ходити на плавання або до бабусі якісь досліди робити" - мовляв з тобою добре, але мені хочеться досліджувати світ. І це кльово :-) Росте син. Тарасовий тато змайстрував для Любка таку круглу полочку з моторчиком маленьку, якою можна пиляти дерево і м'який метал. І взагалі в дідуся з бабусею в нього раздольє - багато людей, багато цікавого, йому охоче показують і розказують. 

В Меласьки нова зачіска. Врешті вирішили підправити Любкове втручання, плюс загалом волоссячко ще дитяче тоненьке і куйовдилося. Мені таки дійсно було якось шкода її стригти, то ж Любко мені допоміг на це наважитись. І я дуже задоволена результатом. Весняний нью лук. В мене її пухленькі делікатні форми взагалі викликають море ніжності і замилування. Так би її і жмякала, нюхала і цьомала :-)

А в неділю ми їздили вчотирьох в Меденичі в зоопарк. Там стільки тваринок, що ми не очікували. Нашим улюбленцем став чорний баран - такий красень. Меланці особливо полюбилось дитинча гамадрилів з мамою "мама хоросьа - дає цицю і обіймає". Любко зацінив полярних вовків. А мені сподобався верблюд, так відразу уявилась пустеля і алюзія на кораблі. Здивували шотландські корови - такі великі і волохаті. 

Оскар 2015

"Два дні, одна ніч" 
режисери: брати Дарденни
бельгійсько-французько-італійська драма
в ролях: Маріон Котіяр, Фабріціо Ронгіоне

Не спалося якось мені пізно ввечері і вирішила подивитися це кіно, про яке раніше читала, та воно мені здавалося надто сумним, щоб дивитися взимку. Головна героїня - мати двох діток, яка щойно пройшла лікування від депресії та хочу поновитися на своїй роботі, однак начальник відділу ставить голосування перед 18 її співробітниками, в якому вони мають вибрати премію чи зберегти роботу колезі. Більшість голосує за премію. Однак все виявляється не так однозначно, і в жінки з'являється шанс зберегти роботу. Для того їй треба за суботу-неділю (звідси назва) переконати співробітників пожаліти її і відмовитись від тисячі євро, обравши збереження її робочого місця (бо виплату премій і ще одного працівника водночас компанія собі дозволити не може). Вона дізнається адреси і їздить до них додому. Сюжет не динамічний, тут немає швидкого розвитку подій. Напруга внутрішня. Це почуття головної героїні, її бажання зберегти роботу і дохід для сім'ї, який необхідний водночас сором просити у людей, негативні почуття, які викликають їхні відмови. Глядач має змогу побачити, як і чим живуть її співробітники. Мені було дивно бачити, як за тисячу євро люди готові бити одні одному морду, нехтувати дружбу. Наскільки ці гроші були важливими для людей, для когось - це нова тераса для будинку, для когось оплата газу і електрики для квартири чи навчання доньки. Франція насамперед асоціюється з шиком і люксом, з чимось позитивним. А тут ось звичайні проблеми звичайних людей. І матеріальне понад моральним. Якесь виживання в світі речей а не людей.

Поза тим, фільм наповнений теплим сонцем, підтримкою чоловіка та сердечністю. Бо ж не всі обрали гроші. І власне, Дарденни показують, що не всі, хто обирає гроші - погані, так, нехай тут це голосування - наче лакмусовий папірець. Але не слід судити людей. Бо в різних обставинах люди чинять по-різному. Бо у всіх свої причини. І ми відповідаємо лише за себе і свій вибір. 

"The imatation game"
режисер: Мортен Тильдум
в ролях: Бенедикт Камбербеч, Кіра Найтлі

Британсько-американський історичний трилер про британського математика, логіка, криптоаналітика та батька сучасної інформатики Алана Тюрінга, який був ключовою фігурою в розшифруванні нацистського коду Енігми, що допомогло Антигітлерівській коаліції перемогти у Другій світовій війні, а пізніше зазнав кримінального переслідування за свою гомосексуальність

Тут теж про вибір. Який часом надто важкий. І відповідальність за нього несила нести. Хоча вдруге вчинив би так саме. 

Королева Британії посмертно офіційно попросила в нього пробачення щойно кілька років тому.

Birdman

Драматична чорна комедія режисера, продюсера і сценариста Алехандро Гонсалеса Іньярріту.

У головних ролях Майкл Кітон, Зак Галіфіанакіс, Едвард Нортон.

Емм... Мені сподобались деякі фрази. А загалом, ну це ж чорна комедія, все ж таки :-) не зовсім мій жанр. 

Після цих трьох фільм в мене виникло таке-во запитання. Що то за новий ідеал жіночої краси? тощість, спина дугою і проблеми з психікою (ну хіба крім героїні Кіри Найтлі, але в неї інша крайність). 

Татко працює-2 чи то вже 3

А це оновлений комодик. Любко з Тариком подоробляти ручки, яких бракувало. Тепер там різнокольорові намиста на стрічках. Зручно і кольорово. Майстрували, доки я ходила на майстер-клас з народного співу з Сусанною.

Часом мене долає песимізм і зневіра, наступає на горло відповідальність. Відчуваю себе жахливою мамою. А потім попускає. І це чудово, інакше довелось би повіситись :-)

Проводи зими

Цьогоріч зима нечасто нас бавила снігом, і ми ловили кожні снігові дні. Любко катався на санках, останнього разу Тарас вигадав возити його на санках привязавши до свого ровера. Ото вже була атракція для обох і заодно для цілого нашого села :-)

А це наш перший людський і, мабуть, останній цієї зими сніговик. Сніг до фотографії я підкидала ластою, яка валілась неподалік.

На шляху до весни

Відчуваю період між Стрітенням 16 лютого і Явдохою 14 березня перехідним між зимою і весною. Це вже точно не зима але ще і не весна. В останні дні мене не по-дитяґчому плющило, хотілося втекти, була агресивною і постійно роздратованою. Сподіваюсь, це вже позаду.

Перехід почався гарно. В нас були гості, які залишились ночувати, і можливість побути разом була довшою. я люблю спільні прийняття їжі, це зближує. Діти мали можливість краще притертись один до одного. Ми ще раз зробили наш драконський театр тіней. 

Любко зараз захоплюється фотографуванням. Йому вже вдається дивитись у вічко  фотоапарату. Часом виходить цілком непогано

В неділю ми були на виставці Якова Гніздовського і на майстер-класі длял діток в музеї. Любко дуже уважно розглядав з Тарасом кожну роботу художника, йому це дійсно цікаво. Потім дивував ту жінку, що проводила майстер-клас знанням різних технік малювання: і тушшю він малював, і вітражі малював. і все він знає. Відчувала гордість троха) Ну та, важко заперечити, що має до того схильність. Рада, що йому також подобається і вдається плавати. Бо розвивати дітей фізично - то не моє. Я залюбки читаю, співаю, танцюю, і роблю все повязане з філологією чи творчістю. 

Я сама вперше для себе наочно побачила як робиться дереворит та лінорит. А вчора з Тарасом робили бульборит

Меланка у всьому бере участь. Звісно, її надовго може не вистачити, або вона просто спостерігає, але це кльовсько.

Перед тим заморозили з зими кольорових рибок

Для Меланки то було справвдешньою магією - ось вони є і вже нема :-) Де рибки? 

А ще в нас вчора був гарбузовий день: гарбузова каша і гарбузові млинці.

Улюблені дитячі книжки - бест оф зе бест

Продовжую ділитися улюбленими і перевіреними дитячими книжечками. Цього разу абабагаламагівське. На мою думку, такі книжки - це маст хев у дитячій бібліотеці. 

1. "Велике місто, маленький зайчик або мед для мами".  Розказали Софія Ус з Іваном Малковичем, ілюстрації Софії Ус

Просто дуже гарна і добра книжка. Тепла і домашня. Був період, коли Любко просив читати її кожного дня, причому по кілька разів.

Тарас був навіть намалював на стіні в дитячій маму з зайчиком із обкладинки. І липовий чай для Любка звідтоді улюблений)

2. Іжачок і соловейко. Розповів Юрій Ярмиш, намалювала Юля Мітченко

Співзвучне мені із "Лісовою піснею" Лесі Українки. Ну або якщо хочете із вчинком мами Гаррі Поттера. Самопожертва заради когось, кого любиш. Аби він і його світ тривав. Тут заради друга. Ось така серйозна тема інтерпретована для найменших.

А в ілюстрації цієї книжки я просто закохана.

доказ любові до книжки на нашій стіні в дитячій

І напишу тут одразу ще про одну книжечку, яка не встигла стати нашою улюбленою, бо я майже одразу її подарувала, а нової ще не мала часу придбати.

Франсуаза Барб-Гааль "Як розмовляти з дітьми про мистецтво"

Нещодавно вийшла у ВСЛ. Переклад із французької. Дуже приємно тримати її в руках - якісно зроблена поліграфічно. 

"Простими словами і в зручній формі авторка підказує, як навчити дітей “бачити” картину, розуміти її і відчувати. На найбільш поширені й актуальні питання запропоновано лаконічні відповіді, покликані задовольнити цікавість і заохотити до нових пошуків. Це конспект, путівник, довідник і мистецький альбом водночас, який можна ретельно вивчати вдома, нашвидкоруч гортати у транспорті чи розглядати в парку. Книга адресована не лише натхненним батькам і педагогам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, – вона й для тих допитливих читачів і читачок, які ніяк не знаходили часу його пізнати." - з сайту ВСЛ.

Цікаво, що Любко зацікавився картиною Караваджо "Давид і Голіаф". Розпитува про неї багато. А потім з кухні чула, як він менторським тоном розказував те. що почув від мене Меланці :-)

Довколакнижне

Не можу ніяк до блогу добратись. Лягаю приспати Мелаську і вже не можу примусити себе встати, коли вона засне, а я біля неї вгріюся. І руханку вранці робити теж. А після того як я собі вирішила не їсти м'яса, то мама, аби діти часом не були обділені м'ясом, приносить всілякі котлетки-бульйончики. То ж сьогодні в мене в холодильнику бульйони від обох мам. І не їсти м'яса стає тяжко) Відчуваю себе лінюхом. Уповаю на весну)

Отож, про читане. Почну з нечитаного. Раз назвала себе лінюхом, то треба виправдовувати це почесне звання. 

Гаська Шиян "Hunt. Doctor Hunt"

Хотіла її прочитати з часу форуму, але коли вона до мене потрапила, то після кількох спроб порозуміння, я собі вирішила, що то не моє, або зараз не моє і гвалтувати себе не стала. Бо гвалтування в читанні - то страшне збочення) І пишучи про лінощі в читанні я трохи кокетую звісно. 

Лео Перуц "Майстер Судного Дня"

Це детектив. Від австрійського автора. Детективів я, певно, не читала зі шкільних років і Агати Крісті. Але ж тут майстерний детектив у майстерному перекладі та ще й довкола мистецьких тем. То ж прочитала як не за день, то точно за два :-)

Ейвінд Юнсон "Ще раз, капітане!"

Збірка оповідань шведського письменника, лавреата Нобелівської премії. 

Життеве таке. Троха таке відморожене. Холодно ж там. Тобто то не пристрасна Італія. Але пристрасті там є. Просто назовні прориваються інакше. Дуже справжні речі описує і якось так по-справжньому.