вівторок, 17 лютого 2015 р.

На шляху до весни

Відчуваю період між Стрітенням 16 лютого і Явдохою 14 березня перехідним між зимою і весною. Це вже точно не зима але ще і не весна. В останні дні мене не по-дитяґчому плющило, хотілося втекти, була агресивною і постійно роздратованою. Сподіваюсь, це вже позаду.
Перехід почався гарно. В нас були гості, які залишились ночувати, і можливість побути разом була довшою. я люблю спільні прийняття їжі, це зближує. Діти мали можливість краще притертись один до одного. Ми ще раз зробили наш драконський театр тіней. 
Любко зараз захоплюється фотографуванням. Йому вже вдається дивитись у вічко  фотоапарату. Часом виходить цілком непогано


В неділю ми були на виставці Якова Гніздовського і на майстер-класі длял діток в музеї. Любко дуже уважно розглядав з Тарасом кожну роботу художника, йому це дійсно цікаво. Потім дивував ту жінку, що проводила майстер-клас знанням різних технік малювання: і тушшю він малював, і вітражі малював. і все він знає. Відчувала гордість троха) Ну та, важко заперечити, що має до того схильність. Рада, що йому також подобається і вдається плавати. Бо розвивати дітей фізично - то не моє. Я залюбки читаю, співаю, танцюю, і роблю все повязане з філологією чи творчістю. 
Я сама вперше для себе наочно побачила як робиться дереворит та лінорит. А вчора з Тарасом робили бульборит

Меланка у всьому бере участь. Звісно, її надовго може не вистачити, або вона просто спостерігає, але це кльовсько.
Перед тим заморозили з зими кольорових рибок


Для Меланки то було справвдешньою магією - ось вони є і вже нема :-) Де рибки? 
А ще в нас вчора був гарбузовий день: гарбузова каша і гарбузові млинці.

Немає коментарів:

Дописати коментар