Любко

Тутешня колюча краса

Останнім часом мені дуже подобається фотографувати. Я навіть почала мріяти про справний хороший фотоапарат

Арт-шоп Синій ключ.

оу, ото вчора мене знову навідало відчуття "вони так підросли" (про дітей), і відчуття своєї неготовності до того. Воно так час до часу трапляється. Як квантові стрибки. Тоді їх потрібно наздоганяти, щоразу дивуючись. 

Ми познайомились тут із киянами. Скучили за можливістю говорити українською мовою не лише між собою. Побували з ними в чудовому місці: беглик-таш. Стара-престара святиня. Там дух перехоплює. Приїхали надвечір, зустрічали захід сонця. Мені там якось навіть лячно було, таке там непросте місце. Але неймовірне красиве. Тут взагалі неймовірно красиво. Від вражень і емоцій йде кругом голова. Останні два дні дощить і хмарно, то ми собі просто гуляємо. Море троха штормить, тут дуже гарні довгі хвилі, які розбиваються об скелі. Очі видивляюсь цією красою.

Моя дрім тім

Мої найкращі, найрідніші. Сьогодні наш десятий день на морі. Любко зацінив хвильки на п'ятий, Меланка на десятий день. Тепер спробуй їх загнати на берег. І сьогодні вперше були жовті прапорці. Можу з певністю сказати, що наша мандрівка на море - то вершина нашого літа :-) Море - це кльово, а надовго на море - то взагалі. Не знаю, як воно буде далі, але ми подарували нашим діткам море  і це чудово. Дуже вірю, що не востаннє в нашому житті... 

Проводи Літа

Вчора ми проводжали літо, яке цьогоріч вдалось нам дуже багатим на мандри: Теребежі, сплав Дністром, Шипіт, Перемишль, Тернопіль, море :-) Хвилі і вітер на морі не залишали шансу покупатись, то ж ми пішли на сплав по річці Велеці. Думали просто Любка потішити такою собі атракцією для туристів, а виявилось, що то фантастична місцина. Річка протікає найбільшим заповідником Болгарії, довкола ліси-ліси і невеликі гори. Дерева оповиті справжніми ліанами, на гілках гріються на сонечку річкові черепашки (що взагалі стало для нас несподіванкою), багато птахів, вода дуже чиста ще й капітан нашого судна так гарно про все розповідав. Ми отримали більше ніж сподівались.

В лісі поліпити трішки з глини (арт терапія для скаженого Любка), з йогуртом і печивом (які тут дуже смачні) сказали надобраніч сонечку і повечеряли в неймовірно харизматичному місці. Діти швидко і міцно поснули (алилуя) і в нас навіть залищились останні години літа лише для двох.

Созополь. Деталі

Мрію повернутись туди наступного тижня за подаруночками. Аби по приїзді ходити в гості, тішити близьких людей приємностями, пити чай і просто... 

Black and white