Давненько щось я сюди не писала. Мої дні, наче річечка, біжать собі. Інтернету багато, бо є CoTasi. але хочу записати кілька приємнощів аби зловити, не забути.
Вчора, поки бігала в центр, Тарик був з дітками. А потім мені розповів, що Меланка малювала і співал пісеньку
"я дуже люблю мамусю, вона мене цьомає, співає мені пісеньки, читає книжечки"
це так приємно...
А сьогодні пішла з дітками в новий магазин Рошен. Позирити на вітрини і чогось смачненького купити, не без того) а потім пішли в Грін на 2 поверх і там на годинки 2 зависли. Такий рослабон. приємна тиха музика, діти бігають і бавляться іграшками, яких там купа в кошику, смачна їжа. Троє дівчат-студенток про щось собі розмовляють і їм не заважають діти, які бігають, голосно співають і всяке таке) одним словом, благодать. Мої діти -мої найкращі друзі.
А ще я майже додивилась "Дівчат Гілмор". Чудовий серіал. Я його спрявжня фанатка.
І мені 13 років)
Доки була в Києві на Божеліссі, діти взяли участь в Дивогонці. Меланка 2/3 шляху проїхала першою, а потім зупинилась і сказала, я вже наїздилась) Меланка, така Меланка. А Любко має 2 місце і дуже радіє своїх медалі.
о а ще вчора ми так гарно втрьох гуляли біля нашої річечки і познаййомились з дядьком, якому його діти подарували лоша. Він назвав його Ласточкою. Мріяв про коня все життя. І такий щасливий, аж пломіниться. Розповідав троха про Зимну Воду. Гпрна була міні-мандрівка.
Cotasi тепер мандрують у різні куточки України. І в мене купа натхнення та море ідей. такі маленькі радісні нотатки) щоб не забути) аби тішитись кожному дню)
