Не можу ніяк до блогу добратись. Лягаю приспати Мелаську і вже не можу примусити себе встати, коли вона засне, а я біля неї вгріюся. І руханку вранці робити теж. А після того як я собі вирішила не їсти м'яса, то мама, аби діти часом не були обділені м'ясом, приносить всілякі котлетки-бульйончики. То ж сьогодні в мене в холодильнику бульйони від обох мам. І не їсти м'яса стає тяжко) Відчуваю себе лінюхом. Уповаю на весну)
Отож, про читане. Почну з нечитаного. Раз назвала себе лінюхом, то треба виправдовувати це почесне звання.
Гаська Шиян "Hunt. Doctor Hunt"
Хотіла її прочитати з часу форуму, але коли вона до мене потрапила, то після кількох спроб порозуміння, я собі вирішила, що то не моє, або зараз не моє і гвалтувати себе не стала. Бо гвалтування в читанні - то страшне збочення) І пишучи про лінощі в читанні я трохи кокетую звісно.
Лео Перуц "Майстер Судного Дня"
Це детектив. Від австрійського автора. Детективів я, певно, не читала зі шкільних років і Агати Крісті. Але ж тут майстерний детектив у майстерному перекладі та ще й довкола мистецьких тем. То ж прочитала як не за день, то точно за два :-)
Ейвінд Юнсон "Ще раз, капітане!"
Збірка оповідань шведського письменника, лавреата Нобелівської премії.
Життеве таке. Троха таке відморожене. Холодно ж там. Тобто то не пристрасна Італія. Але пристрасті там є. Просто назовні прориваються інакше. Дуже справжні речі описує і якось так по-справжньому.
Немає коментарів:
Дописати коментар