режисери: брати Дарденни
бельгійсько-французько-італійська драма
в ролях: Маріон Котіяр, Фабріціо Ронгіоне
Не спалося якось мені пізно ввечері і вирішила подивитися це кіно, про яке раніше читала, та воно мені здавалося надто сумним, щоб дивитися взимку. Головна героїня - мати двох діток, яка щойно пройшла лікування від депресії та хочу поновитися на своїй роботі, однак начальник відділу ставить голосування перед 18 її співробітниками, в якому вони мають вибрати премію чи зберегти роботу колезі. Більшість голосує за премію. Однак все виявляється не так однозначно, і в жінки з'являється шанс зберегти роботу. Для того їй треба за суботу-неділю (звідси назва) переконати співробітників пожаліти її і відмовитись від тисячі євро, обравши збереження її робочого місця (бо виплату премій і ще одного працівника водночас компанія собі дозволити не може). Вона дізнається адреси і їздить до них додому. Сюжет не динамічний, тут немає швидкого розвитку подій. Напруга внутрішня. Це почуття головної героїні, її бажання зберегти роботу і дохід для сім'ї, який необхідний водночас сором просити у людей, негативні почуття, які викликають їхні відмови. Глядач має змогу побачити, як і чим живуть її співробітники. Мені було дивно бачити, як за тисячу євро люди готові бити одні одному морду, нехтувати дружбу. Наскільки ці гроші були важливими для людей, для когось - це нова тераса для будинку, для когось оплата газу і електрики для квартири чи навчання доньки. Франція насамперед асоціюється з шиком і люксом, з чимось позитивним. А тут ось звичайні проблеми звичайних людей. І матеріальне понад моральним. Якесь виживання в світі речей а не людей.
Поза тим, фільм наповнений теплим сонцем, підтримкою чоловіка та сердечністю. Бо ж не всі обрали гроші. І власне, Дарденни показують, що не всі, хто обирає гроші - погані, так, нехай тут це голосування - наче лакмусовий папірець. Але не слід судити людей. Бо в різних обставинах люди чинять по-різному. Бо у всіх свої причини. І ми відповідаємо лише за себе і свій вибір.
режисер: Мортен Тильдум
в ролях: Бенедикт Камбербеч, Кіра Найтлі
Британсько-американський історичний трилер про британського математика, логіка, криптоаналітика та батька сучасної інформатики Алана Тюрінга, який був ключовою фігурою в розшифруванні нацистського коду Енігми, що допомогло Антигітлерівській коаліції перемогти у Другій світовій війні, а пізніше зазнав кримінального переслідування за свою гомосексуальність
Тут теж про вибір. Який часом надто важкий. І відповідальність за нього несила нести. Хоча вдруге вчинив би так саме.
Королева Британії посмертно офіційно попросила в нього пробачення щойно кілька років тому.
Birdman
Драматична чорна комедія режисера, продюсера і сценариста Алехандро Гонсалеса Іньярріту.
У головних ролях Майкл Кітон, Зак Галіфіанакіс, Едвард Нортон.
Емм... Мені сподобались деякі фрази. А загалом, ну це ж чорна комедія, все ж таки :-) не зовсім мій жанр.
Після цих трьох фільм в мене виникло таке-во запитання. Що то за новий ідеал жіночої краси? тощість, спина дугою і проблеми з психікою (ну хіба крім героїні Кіри Найтлі, але в неї інша крайність).
Немає коментарів:
Дописати коментар