Наша перша мандрівка поза межі України з того часу, як народились діти. Була вона, правда, троха робоча, бо треба було обов’язково щось купити аби податись знов на візу, цього разу вже довшу. Потрапили ми до міста рано-вранці, додалась ще година різниця в часі. Місто недільного ранку особливе, наче сонна жінка.
Першою моєю ж покупкою була … звісно книжка. Перемишль – то місто секонд хендів (які тут називають «таня одяж», то ж представлятись краще Тетяною), цукерень-пекарень і маленьких книгарень. Але річка визначає все. Коли у самому центрі тече річка, широка і чиста, мілка і привітна, то це просто казка. До машини після купелі я простувала в самій лише сукеночці. І то так хороше поїхати вдвох без діток, обійматись і цілуватись під кожним стовпом, гуляти, поки ноги не відваляться, розглядати віллочки, обрати найсимпатичніше місце для обіду вдвох, і поза тим скучати за дітками і перекидатись їхніми фразочками.
Першою моєю ж покупкою була … звісно книжка. Перемишль – то місто секонд хендів (які тут називають «таня одяж», то ж представлятись краще Тетяною), цукерень-пекарень і маленьких книгарень. Але річка визначає все. Коли у самому центрі тече річка, широка і чиста, мілка і привітна, то це просто казка. До машини після купелі я простувала в самій лише сукеночці. І то так хороше поїхати вдвох без діток, обійматись і цілуватись під кожним стовпом, гуляти, поки ноги не відваляться, розглядати віллочки, обрати найсимпатичніше місце для обіду вдвох, і поза тим скучати за дітками і перекидатись їхніми фразочками.
Перемишль – чудове місце для прогулянки пішої чи на роверах, воно потопає в деревах, і тут радше будинки виглядають острівцями серед зеленого моря на пагорбах.
І ще ми мали несподівано приємну зустріч біля фонтану із сім’єю, з якою познайомились на сплаві. Такі водні-водні останні два тижні.
Немає коментарів:
Дописати коментар