Сьогодні шість років, як ми у шлюбі))) Планували гайнути вдвох у гори, але тиждень був таким насиченим подіями, що вирішили заховатись у себе на Зимній Воді та запросити гостей. А погода неймовірно розкішна! Покатались з дітками на роверах по Рудно, по лісі, купили рибки і винограду. Тарик оно чарує на кухні. Меланка заснула, натомившись, а Любко підстрибує в радісному очікуванні гостей. Хороше...
Вранці всередині працювала бетономішалка, яка там мішала-колошматила мене, а ото після прогулянки так вилагідніло, що вже...
8 листопада. Неймовірно тепло і погідно. Муха дзижчить, навстіж розчинений балкон. Пере наша нова гарненька пральна машинка)))
Тиждень справді ще той вдався. Вівторок - концерт Dakh daughters, середа-четвер-п'ятниця - майстер-клас з Наталею Пархоменко + збірка до Миколая з Грициками (тобто мало бути не лише з Грициками, але вийшло як вийшло, тобто на краще ;-)).
Навіть не знаю, що з того приносило більше радості та емоцій. Концерт? Співання? Грицики? :-))) Кожного дня збувалося бажання. Бажання піти на цей концерт + потриндіти з Анею. Концерт затримали, і ми 40 хв проговорили, що я аж забула, чого ми власне прийшли. Dakh Daughters для мене - суцільна насолода))) І візуальна, і емоційна, і інтелектуальна.
Курбасів люблю дуже-дуже. І такий майстер-клас - теж збута маленька мрія. Хоч мені і було мало) Зате мені вдалося: домовитися з усіма і зібрати потрібну кількість людей, а це було не так легко. Було, правда, і те, що мене засмучує, чого до кінця не можу ні відпустити, ні зрозуміти. та приємнощів було однозначно більше. Зрештою, хвилі всередині ото тільки починають влягатися, я ще не встигла всередині того всього обійняти.
Побачитись в "Меделіні" з Грициками теж додало снаги, щоразу хочеться їм говорити, як я їх люблю, яка кожна з них яскрава і неймовірна, як радію їхнім посмішкам та розповідям.
Тиждень тому, в суботу, ходили з дівчатами в гончарну майстерню ліпити горнята. Враження двоякі. Бо майстер доволі своєрідна людина, мені не було надто затишно. Однак я спробувала гончарити на крузі. дуже хочу, щоб ми таки собі дома таке зорганізували, бо це дуже важливий досвід. мені важко наразі вловити це поєднання сили і ніжності, коли потрібно впевнено вести глину за собою, знаючи що саме ти робиш. Оце поєднання сили і ніжності - це той самий тонкий баланс що й у любощах. Відтак гончарення на крузі - дуже еротичне. Щось схоже, думаю, у прирученні коня. Впевненість, сила і ніжність. Цієї впевненої сили мені бракує.
І це ще не всі приємнощі. В Тарика нарешті є ноут :-) А у вівторок у нас в гості приходили дві чудові мами з дітками. І так гарно тішились нашій хатці. Я троха підприбирала і напекла гарбузяних млинців. І ще не навчилась приймати компліменти. Та й думок безліч народилось, але я й так розписалась. Добре, що всередині трішки заспокоїлось. може то бетон на який фундамент замішувався?
Немає коментарів:
Дописати коментар