Нэфар у 18 - нэфар у 30

Куроче, так. От у 18 носити рвані джинси, голосно заявляти про свою думку направо і наліво, навіть якщо встиг над тим подумати 30 сек до того, не задумуючись над впливом своїх слів , слухати рок і не слухати батьків - то ти крутий чувак чи чувіха, не нудний і ріспект тобі. Коли тобі 28, у тебе двоє дітей, ти в декреті - то значить апріорі ти нудний для своїх просунутих друзів (хм, друзів?) і втрачена для суспільства людина. То я звісно так згущаючи фарби малюю. Просто навіяне останніми розмовами.

Хто ж такий нєфар у 28? Той, хто на майданчику, де всі діти гуляють в шапочках і міцно закутані шаликами при температурі +16, не кремпується гуляти з дитиною без шапки і в одному светрі, при цьому зберігати рівновагу і доброзичливе ставлення до бабусь, які тебе вкотре звинувачують в безвідповідальності. Та, котрій вкотре доводиться вислуховувати, що годувати груддю дитину у майже два роки - то некорисно для дитини, дітки мають пити козяче і коров'яче молочко (да ви шо??? а вони шо козенята? чи телята? де тут елементарний здоровий глузд?). Той, який готує вранці сніданок, доки дружина спить, при цьому не нервуючи і не вважаючи, що щось тут не так з гендерними ролями. Та, котра бере на себе відповідальність за свій вибір. Той, котрий знає, що тепер від його слів, учинків залежить ще як мінімум троє, і щодня зростає у терпінні, любові, приборкуванні власної ліні чи страхів. Ті, котрі дослухаються до себе і своїх дітей, а не чинять, бо так модно, бо так книжка пише, бо так сказав крутий спец, бо так всі роблять, чи навпаки всупереч - що зрештою одне і теж. І так, ми розмовляємо про ціни, про те, що зготувати, обираємо побутову техніку і навіть купуємо памперси. Так, ми читаємо запоєм книги, дивимось обійнявшись фільми з дітьми на руках. Ми страшенно для когось нудні. І беззахисні у своїй любові. А ще дуже сильні. І не потребуємо комусь щось доводити. Хіба ще зрідка. Ага, і кохаємось а не займаємось сексом :-)

п.с. хотілося трішки щось такого написати. Насправді в нас чудові друзі. Про нудність я таки чула, правда, не в контексті себе. І доводжу щось таки зазвичай собі. А в голові ще багато думок.