Може я звісно страхопудка, але вирішила на трошки зробити блог закритим. Попишу тіко для себе, коханої)))

Вчора було 11-те день народження равлика. Як не дивно, а я умудрилась вранці заспано все забути, і Тарик мені зробив справжній підобідній сюрприз. Тепер маємо два квиточки на Садовську з Курбасами))) і ще круасанчики - ням-ням, тобто їх вже немає, але були, то факт))) А ще на 30 число два квиточки на "Лісові пісню". А в суботу ми ходили в кінотеатр на "Поводиря". І обідали в "Одиничці". Ото два місяці минуло, як ми приїхали з моря. І вже двічі в кіно на українському кіно. Гарному українському кіно. 

Надворі стало нє по-дєтски зимно. Сьогодні заледве півтори години відгуляла з дітьми. Зимно було мені) 

Меланка розмовляє справжньою дитячою мовою. Топи - ноги, на руці - на ручки, амка - їжа, їсти. Останнім часом їй полюбилось слово "жінка". І не злазити з рук. Мій ниючий наручник) Заснула на прогулянці. 

Любкові дуже подобається плавати. Геть перестав боятись води на морі. Басейн - то улюблена зараз тєма)

о,о. а ще маємо перший лист до Миколая! Вчора написали-намалювали. Любко справді написав сам - переписав слово "ангелик" з абетки, намалював ангелика, намалював саночки з рулем, про які мріє і сніг. Ще обвів слова "саночки" і "миколаю". Ось такий перший, проте вже цілком дорослий лист. До Миколая місяць)))

Зараз дуже модні всілякі семінарі та майстер-класи. Але мені щось геть нецікаво семінари типу "як усе встигати з дітьми" і т.п. Якось інтуїтивно роблю усе. І мені так затишно. Не хочу слухати, як треба) І що то таке оте "усе")))

Чищення горняток вийшло затишніше, мабуть тому, що нас разом з майстром було троє, то ж і поговорити вдалось душевніше.