Після моря якось ніяк не могла взяти до рук фотоапарат. Але осінь тішить теплою і сонячною погодою. Мрію хоч на день в гори. А дні такі проминальні, дітки щодня дорослішають і змінюються. Ловлю миті буття разом, їхньої дитячості, щастя бути поруч.
Любко гарно ходить до садочку. Йому там подобається. Стає щоразу самостійнішим. З ним так цікаво бесідувати. Вчора затарились для діток у ВСЛ, матимемо гарні книжечки для холодних осінніх вечорів та на подаруночки. Дні минають дуже швидко. Насичено і яскраво і тішусь, що стільки ідей і гарних планів.
Немає коментарів:
Дописати коментар