пʼятницю, 31 жовтня 2014 р.

Вечір п'ятниці

Я втомилась. Сидіти дома. Від того, що ніяк не можемо вилізти з кашлів-соплів, і не маю можливості вирватися поза Зимну Воду. Втомилася кожну годину давати як не каплі, то сироп, то робити масаж. 
- Мамо, ти масажистка?
- Так, синку.

 І ще 150 різних професійних втілень під назвою "мама". Тільки грошей за це мені ніхто не платить. Якось раніше їхала в маршрутці і слухала розмову позаду себе чоловіка і жінки приблизно мого віку. Він скаржився на свою дружину, що вона, мовляв, в неділю не хоче вдома посидіти, а хоче "в люди", бо за її словами, цілий тиждень дома з дітьми, і гроші невідомо на що тратить і взагалі, він такий хороший, на роботу ходить, а вона. Огидне ниття і наїжджання на свою колись-там кохану, а тепер вже хто зна. Мене аж підтошнювала від того усього, так хотілось розвернутись і видати тираду на всю маршрутку. В такі хвилини відчуваю себе дуже злою і недоброю. Як зараз. Вечір п'ятниці. Втомилась. Хочеться годинки для себе. Щоби просто почитати, чи, зрештою, виписатися, як нема кому виговоритися. А Меланка 150 раз на день лізе на руки з криком "циць, циць"... Що тут скажеш крім нецензурщини?

А ще я організовую Миколая в Лопатині, завтра організувала майстер-клас з виготовлення горнят, наступну неділю благодійний майстер-клас для діток, треба співаники на коляду надрукувати і домакетувати, зробити афішку. І так хочу, щоб вдалося наступний тиждень поспівати з Наталею Пархоменко. І це все в режимі он-лайн поміж годуваннями-малюваннями-пісяннями-гуляннями-витираннями шмаркль. Живого спілкування мені бракує, хник.

А чоловік в мене чудовий. От вночі всі сифони почистив, а завтра буде в нас нова пралька. А вранці налисники напік. Бабця з дідом передали городини свіженької. В заначці ще дві шоколадки. Але чоловік не тому в мене чудовий) Просто так. А всьо решта - то приємний бонус. 

І діти - ше ті самородки. Меланка дивує мене своїм словниковим запасом як на неповні-два-роки, пригортанням і любу-любу, в Любка осінній період малювання, дивує мене кожним новим витвором, заповзято пише букви, сьогодні дивились з ним балет, вчора слухали музику гарну. Взагалі з ним можна вести супер інтелектуальні розмови. Всюди стосиками по хаті книжки дорослі і дитячі. І олівці, а ще лего і лялі. І сонце розкішне за вікном, ну крім сьогодні. І. здається, нарешті зремонтували наше дворове джерело. Та й взагалі - життя прекрасне. Особливо після того як виговоришся :-) Фух. 

А, маю нову шапку. Від кльової кобіти. Танею звати. Файні люди ті Тані, нє?

До речі, то недільне гуляння закінчилось тим, що я влізла рукою так смачненько в псячу гімняку :-) Але було смішно.

Немає коментарів:

Дописати коментар