Живу поруч дивовижної жінки, сплю з нею, дихаю нею, ношу її на руках, серджусь на неї, пробачаю, фотографую її, годую, вона годує мене. Щойно вчора Тарас розповідав, що в книзі, яку зараз читає, автор пише, що слово "дівчинка" якесь недоречне, бо дівчатка одразу народжуються маленькими жінками. Моя дивовижна маленька жінка. Їй пощастило мати чудового батька, я вірю, що океану, який живе у ній, ніколи не стати маленькою річечкою. Моя запашна до муркотання, така справжня у своїй наготі, в своїх бажаннях, така щира у своїй радості.