щоденне щастя

В нас сьогодні вийшла кумедна нічка. Спочатку Любко заснув по дорозі додому і спав години, певне, 3-4, прокинувся десь о 8-9 вечора. В 22 я пішла з Меланкою спати. Проокинулась по півночі і загнала спати хлопців. Сама пішла дивитись фільм. Фільм, до речі, розкішний, цілий день під враженням ходжу, розповім про нього ще окремо. На середині фільму прокинулась Меласька, я пішла до неї і заснула. Встав Тарас :-) і проектував до 6.30, коли задзвонив його будинок вставати) і він ліг. При цьому дуже тішився, що лягаж спати з будильником.А я прокинулась і встала додивлятись фільм :-) дітиська повставали майже перед самим басейном. Меланка навіть не снідала. Так кльово плавати усім разом. Меласьці особливо подобається стояти під душиком і підставляти всю себе водичці. Я просто балдю від того, як вона вміє і любить насолоджуватись такими речима.  Вдома я мила-готувала-прибирала. Далі мене від сонечка і басейну розморило і я собі дозволила, а головне діти дозволили і не стрибали по мені, троха подрімати, доки вони поруч на дивані бавились лего. Взагалі, в нас лего зараз - намбер ван. 

Ближче до вечора, хороше що вже світліше і тепліше, ми таки вибрались надвір по шоколад до сирничків. Дітиська на роверах, а потім так потішно грали у футбол із сусідським котом Васьком.

Тішуся усім зеленим, що вилазить із землі, показую дітям бруньки на різних деревах та кущах. Сьогодні вивчали з Любком бруньки на калині. А найулюбленіше - проводжати сонечко на підвіконні в кухні. Ото якрах показувала червоні барви неба після заходи та яскравий серпик місяця та першу зірку коло нього і якраз Тарас приїхав. Хороше. От чого часом мені все йде і все подобається а часом хоч вий і дряпайся, хоч наче вихідні умови ті самі :-)

Відголоски Майдану. Любко бавиться в Беркута. забула йому надвір вдягнути шапку, бо він йшов у шоломі. Підходить до мене такий заплаканий і каже, що змерз. І мене якось зовсім совість не мучила, що прогавила, а навпаки відчувала що все ок і посміялись разом. 

Меланка в мене принцеса-воїн. мене вражає і зачаровує, як вона це все у собі поєднує. Подарував мені Бог таку дивовижну доню. І такого глибокого сина.