Горох з капустою

В голові думок натовпами, а записати їх наче трішки боюсь. Здається, що як засяду - то кінця-краю не буде. Почну з фото.

Франик. Урбан кафе. дуже атмосферне місце. І люди там такі світлі. І це фото мені дуже подобається

Я вперше була два дні без дітей і без чоловіка. Вирішила собі не напрягатися щоб там не було і не напрягалася. І то був гарний досвід. Можу, якщо хочу.

Четвер в нас тепер сімейний день. Тарас лишається дома,  а працює в суботу. А в суботу з дітьми можуть підстрахувати бабусі. то ж в мене вільний день. Цієї суботи мала десь 6 годин часу дома, то спочатку навіть не знала з якого боку до них підійти. В результаті зробила фото котасиків, як планувала, приймала 2 годину ванну з книжкою і просто читала. І таки змусила зробити собі маску для волосся. 

CoTasi.  Я таки це зробила. Правда, без Тарикової віри в мене, мабуть, до кінця б таки не довела. Мені подобається постити гарні картинки і писати щось хороше, але наразі дуже дальше це не зайшло :-) ну але я тішуся, що вони є, бо вони такі милі :-)

Ще з новенького. Написала дві рецензії для "Кани" на кінофільми. Дрібниця, але приємно. Рецензія на "Розмальовану вуаль" навіть підштовхнула прочитати книжку, на основі якої знятий фільм. А в четвер маю мати заняття з французької. Дещо хвилююся, бо все ж таки чотири роки пройшло, як я когось вчила, але це хороша нагода згадати як воно є :-)

Весна - гарний час для починань. Вперше пророщувала пшеницю. Була на майстер-класі з випічки бездріжджового тіста, тепер спробую сама. Вже купила житнє борошно грубого помолу, вчора спекла дуже смачний банановий кексик. І ще робила хумус з нуту - смакота ще та :-) тішуся.