Моє дівчаче цьогорічне. Минулого року загадала собі аби більше співати. Так воно і сталось) Побувала на двох омріяних майстер-класах. І, здається, мені таки виходить нарешті відкритий народний спів, головне долікувати горло, аби можна було далі співати. А ще до нашого кола доєднались чудові люди, з чого страшенно тішусь. (в цьому, видається мені, таки велика моя заслуга ;-)) І вже чекаю на коляду. Вивчили стільки нових коляд, що тепер все в голові плутається і бракує часу все відточити. І ще, і ще не покидаю ідею з масками-гримом. 

Цієї осені-зими якось по-особливому відчуваю давні українські наспіви, аж часом до втоми і вичерпування. 

 фото Данути Згарди

Катеринські вареники в мене на хаті