о, і ще згадалося. ото вчора відключили в нас світло. а як нема світла, то в нас на третьому поверсі нема і води. зварила я дітям вареники, замість запланованої зупи, але без води зле. бо Меланка покакала та й пальцьом перевіряти, чи дупця чиста - тре би було той палець помити, та й зупу тре варити, бо ж діти захочуть їсти, як з вулиці прийдем. ото я одягнула шапку, закуталась у теплу цвітасту хустку та й пішла до сусідки. дітям сказала не плакати, не сваритись, бо мама йде по воду) сусідка, правда, аж на першому поверсі, но - кайфу я дістала купу. Воду принесла, слівцем перекинулась, діти між іншим файно ладили і тішились. Зупу ми зварили і пішли гуляти, патичком по снігу малювати. Таке відчуття села. Хай навіть так близько від міста.