Книги незабаром обіцяють стати в Україні справжнім предметом розкоші. Ціна все росте, з нового року видавцям буде знято деякі і так невеликі пільги. Воно ж нормально в умовах війни, і нема наче чого скаржитись. Просто то як ще один удар під дих. Ще трішки менше повітря. У горах кисень розріджений. Люди у горах старіють повільніше, а попадаючи на рівнину, відчувають щось схоже на кисневу ейфорію. Щось схоже цьому відчули, певно, спраглі книжок і знань, коли врешті впала залізна завіса і всі, хто хотів, отримали доступ до омріяного. То ж, сподіваюсь, станемо трішки сильнішими, трішки загартованішими. Те, що нас не вбиває, робить сильнішими - начебто так.
Жодна електронна читалка не може замінити мені книжки. Естетику книжку, любовну роботу тих людей, які над нею працювали - це відчувається, і матеріальне втілення цих тонких речей мені важливе.
А поки читаю про війну. Явну і не дуже. Близьку у часі і просторі. Вона відгукується болем. Однак не перекреслює все те добре і гарне, що варто берегти. Моя боротьба - це щільний простір любові в собі і довкола себе. І в цій боротьбі теж не без поразок
Міленко Єргович "Історії про людей і тварин"
Короткі оповідання про людей та їх тварин на тлі балканських конфліктів минулого століття. "Міленко Єрґович, визнаний майстер стилю, тонко оперує побутовими реліями, які під його пером перетворюються у потужні символи."
Левон Хечоян "Ладанові дерева"
"Левон Хечоян належить до нового покоління вірменських письменників і є ровесником українським вісімдесятників. Він брав у участь у військовому конфлікті в Нагорному Карабасі. Тема війни, трагічні сторінки вірменської історії, тема суворого щоденного життя гірських глибинок є центральними у творчості письменника. Його твори широко перекладалися на різні мови. «Ладанові дерева» – вибрані твори письменника, яким властива сконденсована напруга, лаконічність вислову та опис людини, яка знаходиться в граничних ситуаціях."
От. Важко мені писати про такі книжки. Важко їх читати.
Немає коментарів:
Дописати коментар