пʼятницю, 31 січня 2014 р.

Ну ось зубів вже сім. І Меланка вже непросто сидить на горщику, а сама проситься і використовує його за призначенням. Правда, ще не завжди, але вона дуже молодець, зважаючи, що я не надто її висаджувала. Вона просто дивилась, як це робить Любчик. 
Надворі сніжно і морозяно. Такі розкішні сині фіолетові бузкові тіні. Ми бавилися снігом вдома, надворі зліпили зі снігу личко, з Любком зробили ангеликів на снігу і покатались на санчатах. 
Цьогоріч я вперше ходила щедрувати з дівчатами. І це був ще кращий досвід, ніж вертепування. Бо ми завітала до більшої кількості людей, в багатьох хатах було грудне дитятко, яке нам всміхалося. Відчуття були напнутими як тятива. Падав дощ. У Києві тривало Водохреща водометами, а ми щосили намагалися принести тим, хто дома, радість, красу і світло. 

Немає коментарів:

Дописати коментар