Моїй чарівній принцесі вже рочок, моїй коханій квіточці і зозульці, моїй красуні, моєму дівчатку. 

Дівча вже ходить, виростило шість зубів, з улюблених слів "дай", "мама", "гав-гав", "па-па". Ще говорить "а-а" на горщик, любить на ньому сидіти але поки що не більше :-), "тата", "гойда-да". 

Чудове маля, яке часом доводить мене до сказу, коли прокидається вночі щогодини і висить на циці, і викликає приливи ніжності, коли всміхається і тулиться. Одним словом, житейсько. 

День народження ми гарно відсвяткували двічі. В Сашка Свистуна того ж дня народилась племінниця. І несподівано завітав татовий (Віктора) двоюрідний брат з Вікторією. Вони так гарно гралися з Любком, що Віка хотіла забирати його зі собою додому. 

А сьогодні до нас приходили мої дідо з бабцею, Павлишини, батьки і Андрійко і було дуже хороше. Люблю приймати гостей вдома. Якось мені так затишно, відчуваю себе трішки чарівницею, правда, тією, що тільки вчиться. 

До теми дівчачого: я просто балдю від усіх цих сукеночок-обручів-івсьогорешти з квіточками, блискітками  і мереживом. Таке воно мімімі :-) Меланці подарували такі гарні сукеночки, кожушок і таке все, що ням-ням. А своїм сестричкам я затарилась в Аксесорайз, і їм теж все сподобалась, що додало мені радості, бо ж робити подарунки - це вдвічі приємніші, ніж їх отримувати. Одним словом, свято вдалось, і гори брудного посуду опісля вже не здаються мені  такими великими і непереборними, як колись.