Вагітні замальовки

Таки не вже😃 зате з того перестраху я спакувала сумку - сумку і два кульки, йомойо, стільки всього на 3дні😂 і то ще таки не все докупила. Побалувала себе новою стільненькою нічною сорочечкою, в якій можна годувати і халатиком, аби не було встидно в пологовому. Ну бо дома я шо, переважно ню сплю)) а оскільки народжувати ми вирішили в пологовому, то треба трохи прилюднитися.

А ще купила собі колечка від сістерс - два місяченька)) і закруглилась з CoTasi. Дуже задоволена і пишаюсь своїм маленьким бізнесом. Маю купу ідей, щоб хотіла ще зробити.

А сьогодні падає снііііг. Лікар сказав, щоб я до пятниці прийняла щадящий режим, аби дочекатись 37 тижня. Бо я таки якось неправильно рахувала і 37 ще нема. Я тільки за😃

А ще в нас новий домашній улюбленець - посудомийною машинка. Чудесна штука) але я ще не наважилась її сама загрузити, поки придивляюсЯ, як то робить Тарик.

Аааааа, в мене легка паніка. Вчора вже дууже тягнув низ живота. Спала жахливо. Що вже??

Зима в листопаді

Сьогодні в мене почався девятий місяць вагітності) Фінішна пряма) Приступи паніи і страху стають рідшими) Одяг на маля попраний і майже випрасуваний) Коцик ніяк не можу вибрати)

А це в нас несподівана зима в листопаді. Снігу більше, ніє за всю попередню зиму))) я вже геть зовсім живу груднем: народження, Миколая, дн Любка, згортання CoTasi. то ялиночка в листопаді вже не виглядає так дивно, якщо на нашому календарі грудень)

Ялиночку замайстрував Тарик з Любком в неділю ввечері, аби дати мені час перепочити, відволікти і заспокоїти дітей, бо вечір неділі нам дався важко. Випав сніг, ми ледве відкопали гараж, забрали дітей, встигли в театр, були з дітьми і друзями в Грін, але якось на було не до кінця спокійно. Апогей неспокою на дратування досяг свого на вечерю вдома. 

Любко дістав по губах і я йому виговорила все, що думаю про його поведінку. Спустила пар короче. і взлилася на саму себе.

Любко зараз дуже часто нагадую маленького підлітка своєю поведінкою. А ще від дуууже двого їсть і одягається. і в купі це за браком ресурсу часом викликає вибухи.

Ялиночка вийшла чудова і нас вже два вечори тішить. А ще там мої трояндочки на фото)

І Меланка, яка позує в сукеночці. Це я так її заспокоювала, бо в понеділок вранці вона хвилин 10 безутішно плакала, що не хоче, аби таткоо йшов на роботу.

І перстеник з наборчику, який мені страшенно подобається) таке мімімі. Меланці теє сподобався, але вона дуже швидко встигла його загубити. Лищилось ще 6 - на кожен день тижня

Картинка, яку хлопці робили раніше, зафотографувала на память. Любко намалював ескіз. А потім набили цвяшки і обмотали дротом.

Понеділкові витинанки та лист татові. Любко заарз нам усім пише такі гарні листи

Сніговичка

і малювання на снігу

Понеділок вдався таким насиченим справами, що після гуляння і обіду я вирубалась на годинку. Діти вже в курсі, що в такі моменти треба піти в іншу кімнату бавитись, о маму не підійме навіть лаження по ній, хіба нарватись можуть)
Меланка дуже фізично контактна зараз. Посійно заціловує. висить на всіх, хто до цього надається. або щипається.  

Домашня школа "Веселі котики"

Вчора мала півдня без дітей і народився в мені ось такий проект. Він вже давно собі десь визрівав, а вчора вибрунькувався. З садочками в нас якось не складається (щонайперше через моє до того ставлення, ніде правди діти :-)) а нам з Тариком в ролі батьків-педагогів ніц не бракує, то сьогодні 11 листопада урочисто тарампампам стартувала домашня школа для двох діток "Веселі котики"(назва Любкова, чо котики не знаю)))

Накупувала вчора діткам всіляких приємних дрібних подаруночків, які маю намір помаленьку дарувати. ну і ще маю в планах кілька точок до відвідування для закупів.

То ж день для діток сьогодні почався з книжечок під подушками.

 

Книжки з наклейками принесли купу радості і подарували мені годинку спокою))) ліворуч кльова серія книжечок в перекладі з французької. Любко з Меланкою дуже їх люблять. Часто бавляться в рольові ігри по цих книжечках.

Любка дуже захопила ідея школи. Він сам!! приніс столики, прибрав, все мені помагав і дуже тішиться увесь день.

З темою я не надто мудрувала, сьогодні в нас булка "А" :-)

 То вже Тарик повернувся і проводить заключну майстерку - ангеликів звідси 

Вдень ми з дітками малювали по манці букву ну і все, що хотілось (ідея з вальдорфської школи), згадували слова на А, дивились коротеньке відео про А(уроки тітоньки сови), слухали трохи класичної музики звідси

а ще вивчали трохи слів на а французькою та англійською. я не ставлю за мету навчити дітей говорити, але англійська, французька і трішки італійської (те, що я знаю) завжди присутні в нашому житті, бо просто так є. Читали книжку про янголів (ну бо в Абетці абабигаламаги на "а" ангелик). я за той час збігала в жіночу консультацію. 

 В закромах знайшла класну паперову майструвалку зі звірятами ще з часів Меланчиного дн, здається. тепер в нас є мама-сова та тато-кабанчик-ікланчик - вчителі нашої школи. Білочка - Меланка, зайчик - Любко і оленятко - дитинка :-)

В планах зробити основу абетки на стіну, де ми поступово клеїтимемо букви. ну і загалом, я не надто заморочуюсь цим, але хочеться, щоб цей проект тривав. тому тут і пишу, бо те, що озвучене, прописане - це вже якось серйозніше.

А ще в грудні майструватимемо діткам робочі місця і там будуть полички-шухлядки на всіляке намайстроване, канцелярку, на їхні речі окремо і мене це дуже надихає. оцей особистий простір. впорядкований і зручний)

ааа. і ще в нас були урочисті лизачки з нагод відкриття. звісно, без цукру)

З самого ранку крутиться в голові: вісім років в шлюбу, два з яких вагітна. Ще плюс майже чотири роки гв. Ітого шість.
Цей страх зими. Ця хмурість осені. Згадувала, чи я завжди мерзла і не любила зиму. Наче ні.
І перепади настрою:вчора все гуд, сьогодні навпаки.
Хочу в подорож. Маленьку. Щоб були гірлянди, гарна музика, освітлені вулиці, люди в пальтах.
Бути вагітною важко. Постійна відповідальність - це важко. Мене страшить перспектива народжувати в наших пологових. Водночас народжувати дома я так і не наважилась.
Страшить невідомість. Ці перші місяці взимку дітей були важкими. З Любком запроторена дома, сама, з неможливістю кудись виїхати.
З Меланкою лікарня і знову добровільне закриття вдома.

Мої осінні янголи-охоронці

Останніми днями дуже сильно відчуваю як Бог про мене піклується, як всесвіт відповідає на мої запити.

Спочатку написала Христя з Козаків, що назбирала для нас букетик вересу. А через день Ярослав Васильович сказав, що мені до чаю обов'язково потрібно додавати верес.

Мар'яна дізнавшись, що я вагітна, запропонувала свій одяг, який носила в часі вагітності. 

Маленькі щоденні дива. І янголи-охоронці, якими може стати кожен для когось. Ось просто дуже це відчуваю.

Наталя, яка подзвонила перед морем і розповіла про садочок, який нам підходить в по розташуванню і по ціні і загалом) 

Отак просто робити своє, довіряючи інтуїції. І дива стаютбся. Якщо їх помічати😃

Книжковий форум 2016

Цьогоріч куплених книжок на форумі менше, ніж зазвичай. аби не відмовляти собі в приємності купувати їх згодом в книгарні, брати в бібліотеці і обмінюватися ними з друзями. їх мало б бути взагалі суттєво менше, але я не втрималась і трохи призакупилась у ВСЛ, планувала зробити це трішки пізніше. ну шо я зроблю)))) 

на першому фото дитячі, на другому дорослі. Саллі Грін Тарик прочитав за цю ніч і вона не наша, дві під нею Тарикові, решту мої. Дорослих цьогоріч таки більше))

а ще мені настирливо всі пропонували всілякі книги про виховання і дитячі альбоми, гггг) знали б вони))))

певне, я ще не відійшла від моря і не адаптувалась до міста, але було трохи важкувато і не так натхненно. з презентацій, на яких була, найдужче сподобалась презентація Тані Малярчук. бо вона була дуже наповнена і геть інакша, модератором був Олександр Бойченко, все відбувалось в театрі Курбаса і було небагато людей)))

Любко дуже зацінив "Під водою. Під землею" і хімію. якраз на днях сказав, що хоче до школи вивчати техніку і хімію