Хочеться ословлювати свої відчуття і почуття. Їх зараз дуже багато, аж за край. Кожного дня щось нове. Так багато думок. Так багато.
Сьогодні діти ночували в бабусі і так не хотілось нікуди вилазити з ліжка. лежати рід одіялком і дивитись фільм. і на сніг а вікном. і на порядок вдома. і слухати тишу. і відчувати коханого поряд.
і хоч яку годинку-півтора таки вдалось здійснити бажане, далі змусила себе встати, надягнути комбінезон... оооо як я вже хочу сукеночку і колготки і манікюр гарний, і волосся нормальне а не випадаючо-умираюче. і ще й кремчик улюблений закінчився. хочу знову  відчути себе тоненькою і гнучкою.
і ми поїхали по подаруеки на Миколая дітям, по папір, бо наші запаси закінчилися. купили Меланці зимове взуття і штани, а то бідака вже геть мерзла. до Влада на день народження. до Винник в таку погоду особливо не близько. мені сьогодні геть не хотілося товариства. вже важкувато сидіти. хочеться або ходити, або крутити стегнами ну або ще щось таке яке в гостяз не дуже зробиш. хочеться в ракушку.  в обійми і нічого не купувати. нікому нічого не пояснювати. просто відчувати.просто собі бути.