вівторок, 13 грудня 2016 р.

Коли вже коли? Сьогодні вже 13. Я так настроїлась на раніше, що тепер важко дочекатись. Вчора чулись і бачились в скайпі з Коцьою і Йонасом. Діти безперервно по нас лазили і робили все, щоб почутими були лише вони😃
В неділю мене боліла голова, погано спала, настрій в  дупу і нетерплячість страшна. Ми поїхали на дн ВСЛ а потім завезли дітей до батьків. І мали неймовірно гарний вечір.
Спочатку я годин дві відлежалась у ванній. Живіт хватало так,що ми вже засікали час. Їла і пила теж у ванній. так хороше, коли про тебе піклуються. потім ми подивились фільм про оргазмічні пологи. запалили свічку, включили гарну музику. тарик зробив мені масаж. я парвда не заснула і тусила ще десь до першої чи пізніше, а вранці прокинулась до світанку і читала. але стан був казковий. я ввійшла в якийсь такий внутрішній затишок і тепло. перестала боятися. так хороше бути вдвох. на одній хвилі. в якомусь позачассі. бо пологи, як про це говорилось в тому фільмі - то великою мірою про секс. це сексуальне переживання. коли по нас тлумляться двоє дітей, то дуже важко це пережити. то ж вечір неділі був дуже цінним. і секс - то ж не обовязково про проникнення. це про близкість, доторки, уважність. про налаштованість один на одного. 
вчора Тарик залишився вдома. і це бул хороше. ми забрали дітей додому. вони як завше після перебування в бабусі шаленствували. але мені було погідно. доскладала сумку в пологовий) вже вкотре. я ще ніколи не була такою спакованою))) знову почав падати сніг.
а сьогодні сонячно. чекаємо Тарика. щось мерзну і троха стан такий простуджено-грипозний. 
на зустрічі по пологах з доулами, вони говорили про свій якийсь секрет, щось таке, щоб настроїло на внутрішнє аглиблення: запах, музика, прикраси. мене цього разу як не дивно настроює Outlander)) думки про близкість. той фільм - такий собі ключик. ох, мрію, щоб в пологовому якось зануритись в себе і щоб все йшло природньо. щоб ніхто не втручався. щоб відчувати близкість Тарика. 


Немає коментарів:

Дописати коментар