Ми таки поїхали в мандрівку, юху! І побули в горах цілий тиждень, і Тарик встиг на Стежки. Погода спочатку тішила сонечком. потім дощиком. Але той дощик якийсь веселий і під нього тааак гарно спиться. Взяли зі собою свій намет і спали любісінько в наметі посеред кімнати, під своїми коциками і на своїх подушечках. Отакі ми равлики - багажник був повен по вінця. Сходили на г.Остру, до джерела, на Міську гору, кілька разів на Гуки. Рятував Любковий ровер, на якому він міг багато проїхати, переноска для Меланки і наплечник, в якому Тарас носив Любка на довші відстані. Тарас казав, що для нього то було гарне тренування і на Стежках йому було дуже комфорно йти. Залишається лише загадкою, як було би йти мені))
Любко медитує на вогонь
ГВ в дії. Я помалу з тим завязую. Але дууже помалу.
І повне енергії маленьке дикунятко
Гори зазеленіли якраз за той тиждень, що ми там були
А як відїжджали, то зацвіли яблуні та почали розпускатись бузочки
Любко засумував
Корабель
Наша чудова господиня :-)
Просто гарне фото) Балуємось морозивом
Був у Косові сітілайт-реклама інструментів для ремонту: молода симпатисна жінка з інструментами в білій маєчці з гарним декольте) Любко побачив і каже захоплено: "Мамо, тато, дивіться яка гарна жінка: в неї намальовані війки". Меланка побачила, каже " "То мама, мама".
Було, звісно, по-всякому. Бо і повня, і всілякий відходняк. Хотілося спочатку написати, про "вайт енд дарк сайт" нашої мандрівки. Але буквально за день все "дарк" стирається і лишаються посмішки та краса перед очима.
А ще я читала! "Напівдикого" ми з Тариком майже виривали один-одному з рук, а ще Енн. Правда, Енн дочитати я не встигла і залишила Олесьці, але в цьому є той позитив, що попереду мене ще читає прекрасна половина книжки.
Немає коментарів:
Дописати коментар