Лябофф

ну от, все буває вперше . Хоча ні, колись мені дуже подобався Лукас із "Морського вовка". А от тепер Караваджо з однойменного фільму. Навіть не так він сам, як ось це фото

Поставила собі його заставкою на робочий стіл. І милуюсь) Літо, воно таке літо)))

Літнє

Катання на роверах. Ми без них зараз нікуди) Любко фанат. Меланка за компанію. І куди ж вони без Ярка) Полечко рулить

Ну і трішки прекрасної Меланки

Скелі Довбуша

Скелі Довбуша не так близько від Львова, як Стільсько, але якихось 2 год і ви вже там. Цього разу нам вдалось гарно набутись на річечці. Поразмальовувати камінчики, сфотографувати котасики для літнього гівевею). На скелях було велелюдно і гамірно. Та незважаючи на це Довбуші мене вразили своєю величністю. Я страхопудка ще та і ноги трохи трусилися, коли дивилася згори вниз на ущелини. Мене захоплює вправність скелелазів,  як вони рухаються по вертикальній поверхні, які напнуті в них мязи. 

Несподівано приємним бонусом було покататися на конях. діти самі захотіли та без страху обоє на них повилазили. 

Першочервневі вихідні - Стільсько

Сьогодні Тарик запитав, чого я не пишу в блозі, і одна гарна і мила дівчина, юна молодичка писала мені й фб компліменти. а я ото думала про те, що треба продовжити писати, аби про веселе і сумне, глибоке і не дуже і так хороше заглядати сюди і дивитись, що було в цей чіс рік тому (блог у мене молодеький - глибше не копнеш).

Найпройстіше почати з фотографій)

Отож три вихідні на початку червня, які виявились для мене приємною несподіванкою, бо я якось не сподівалась того бонусного третього дня, ми провели в мандрах. Спочатку про першу мандрівку в Стільсько. 

Поблизу Стільська ми вже кілька разів бували, але ніяк грунтовніше не попадали, а оскільки воно дуже близенько, то в неділю ми вирушили саме туди. Що таке Стільсько і чому там варто побувати, що там цікавого можна підглянути у Блеки. 

Нам вдалось побувати біля давнього капища, яке нам назвали "Материнським лоном". Сказали, що туди молодята після одруження бігають, аби діти гарно народжувались) Вхід там такий у формі входу у ... лоно ) І неймовірної краси галявина. Оточена лісом, з кількома хатками, до яких веде поганенька дорога. Наче далеко в горах, а не в 40 км від Львова.

 
Соломяний коник, баранчик шон та ляла із майстер-класу в Шевченківському гаю. дітки там разом з татком та бабусею гарно проводили час, доки мама дуже плідно затарилась на сихівському хенді. Принесли мені в подарунок гарбузову олійку та купу вражень.

Розписи від татка. Пісочниця для Любка. Меласька спить в машині.

Диптих "Тася і автобус"

Ми ще планували заїхати на озеро, але не розрахували. що то буде забагато на один день. Хочеться повернутись сюди ще)

День Матері

Цьогоріч ми привітали усіх бубусь і майже всіх прабабусь. Я приміряла сукні бабці Наді, вона щоращу ойкала, що невже була така як я. Діти бавились на подвір'ї. По дорозі ми милувались бузочками. Для історії сфотографували лабораторію дідуся і взяли на майтер-класу та ярмарку на наступному тижня дерев'яну дідусеву валізу, з якою він їздив у відрядження. А свою маму я зареєструвала у фб і робила їй аватарку)

Made in UA - дівчачі приємнощі

Страшенно люблю усілякі красоти, але зазвичай мені вистачає просто ними милуватися, бажання мати все мати собі, на щастя, в мене нема. 

Білизна

Але без білизни ніяк ) А без гарної - поготів) завжди мріяла мати гарну білизну. Це щось таке, що асоціється із справжньою Жінкою, з витонченою, загадковою, з "місячною долиною" Джека Лондона. Ну але якось не складалось. Не те, щоб моя білизна була геть негарна, але якоїсь особливої, такої, про яку я мріяла, в мене не було. У геть дорогі магазини страшно заходити, зізнаюсь чесно. На фб люблю слідкувати за всілякими українськими стартапами. Якось натрапила на білизну Leaf і .. як то трапляється з дівчатками - закохалась) замовила собі на пошиття два комплектики із весняної колекції. Приємно , коли шиють по твоїх обмірах і надсилають у гарному упакуванні. ось. А тепер тішусь. І не тільки я ;-)

фото з ранкової фотосесії нових гірляндочок від моїх CoTasi

Прикраси

Без прикрас прожити, звісно, можна але... :-) На сережки від Майї Котельницької заглядалась у "Зеленій канапі" ще перед Миколаєм. А перед поїздкою в Косів вирішила зробити собі подарунок. 

фото звідси. не моє і сережки на ньому теж не такі як мої, але гарні)

Косметика

Милком від чудової Олеськи я користують вже давненько, мию ним діток. Тепер ще полюбилась трояндова олійка, помада, масочка з ламінарією і апробовую скраб. Бачила на власні очі, як Олеся запарює травички до милок, як вона це все любить. Казала мені, що мило ніколи не вдасться, якщо його робити із поганим настроєм.

Крім того Олеся вміє мріяти і втілювати свої мрії в реальність. Ось нещодавно запустила оновлений сайт і тепер відсоток від продажу планує витрачати на розвиток Косова. 

Дитяча книжкова поличка: наші поповнення

Давненько не писала про наші дитячі книжечки. Виправляюсь) Читуни ми ще ті. Любко тішиться книжкам дуже і в мандри обовязково зі собою їх беремо. То ж:

Три мишачі новинки від видавництва Старого лева. Із великим задоволенням слідкую за тим, що вони видають. Усі три книжечки прочитані за два дні та вже подаровані. Любко просить ще)

1. Ервін Мозер "Мануель і Діді"

Книжка австрійського письменника із авторськими ілюстраціями. На кожній сторінці велика картинка-ілюстрація та трішки текстру + бонус знизу - маленька альтернативна історія в картинках, яку можна придумувати з малюком. Пригоди двох мишеняток-друзів поділені на чотири розділи: весна, літо, осінь, зима. 

Для маленьких і для тих, хто вчиться читати. Дуже гарний шрифт, поліграфія, переклад.

Любко із задоволенням розглядав прочитані та непрочитані історії. Читали кілька разів, доки не подарували. Але треба купити ще примірничок.

Подумала, що можна і собі спробувати малювати історії та писати до них текст. То гарно для малих фантазерів, які люблять малювати та для тих, хто вчиться писати. 

 2. Каріна Схапман "Мишачий дім Сема та Джулії"

Книжка, яка постала з проекту будиночку для маленьких іграшкових мишок. Будиночок величиною, певне, в людський зріст і містить безліч кімнаток, окремих помешкань, майстерень, магазинчиків. Наповнений незліченною кількістю деталей, оббитий тканинками 50-70 рр і увесь такий мі-мі-мі чи то пі-пі-пі :-)

Книжка така величенька і складається із невеличких оповідок проілюстрованих фото із цього будиночка. 

Дуже естетично.

3. Мартін Содомка "Як змайструвати автомобіль"

Книжка чеського письменника із його ж ілюстраціями наповнена детальними кресленнями частин автомобіля з підписами. Історія й полягає в тому, що троє звірят майструють автомобіль.

Зізнаюсь чесно, мені було не надто цікаво читати її Любкові. Однак йому було дуууже цікаво.

То ж усім любителям техніки дуже рекомендую.

Сподіваюсь, незабаром вийдуть й інші книжки цього автора: "Як змайструвати літак", "Як змайструвати велосипед". 

І ще один бонус-плюс

Ольга Гісь "Школа міркувань"

Вже давніше чула гарні відгуки про книжки цієї серії. А оскільки Любко вже доріс до них і активно сам рахує, додає, віднімає, пише букви і просить книжки із задачками, то купила її перед мандрівкою, взяла зі собою і не прогадала.

Переглянути усі підручники цієї серії можна тут