Сьогодні тридцять років, як мої батьки сім'я. Дякую, Тобі, Господи за них. Прошу для них благословення. Мрію, щоб ми відсвяткували усі разом їхнє золоте весілля.

Молюся за свою країну і мізкую над тим, що і я можу зробити. Є дві ідейки. Першу маю намір втілити до кінця цього тижня. Другий задум масштабніший і не зовсім новий, але вчора придумала, як то втілити. Як зроблю - напишу і сфотографую. Щоб мати стимул до подальших дій. Бо в голові постійно крутиться, що треба діяти.

Дітки троха прихворіли. Я ото було надіялась, що зможу сказати, що вони цілу зиму не хворіли. Дякуючи Ярославу Васильовичу ми помаленьку відходимо. 

Меланка взялася освоювати фарби. Прикріплюю фото-доказ :-)