четвер, 10 серпня 2017 р.

певне це слово таки від тата. "муцуватися". так зявилася дитинка-муцу. бо в Тарика, який раніше цього слова ніколи не вживав воно засоціювалось з яблуком муцу, хоча я дос ідо кінця не йму віри, що таке яблуко таки існує) то ж тепер в нас Яринка "яблуко-муцу", "і я вас заМУЦУ"

Тарик навіть жартував, що ми собі як мінятимемо паспорт, то поміняємо прізвище на Муцу, а заразом і імена: Тарик Муцу і Тася Муцу. звучить екзотично

Яринка виростила сві перши зуб в останній день на Козаках ( 5 серпня). гарно їй пішли всілякі шишечки і пісочок, зуб можна сказати, виріс сам. взагалі, їй там дуже подобалось. і дуже полюбилось купатись в річечці. а ще як облизує Чуя. був рай для малюка.

дитятко вже почало більше вставати на колінця, а не лише повзти волочачи ноги як ранени солдат (дуже мені сподобалось це порівняння Шипівдича) сбогодні вже наче й рачкувати пробувала. а от сидіти не сидить ніяк.

Меланка сьогодні захотіла залишитись вдома, поки ми з Любком ну і з Яринкою ясна річ ходили на нову пошту. а за той час дуже хотіла прибирати. порозкладала н акупки висушений одяг і поприбирала в дитячій. сказала мені, що вона мені допомагатиме завжди-завжди, коли я стомлюватися. мені якось від цього сумно. наче я не справляюсь. ((( вчора попросила Тарика залишитись вдома, бо так мені було слабо, що не хотілось з ліжка вставати. а сьогодні так хотілось когось з дівчат видзвонити, щоб в суботу на каву сходити. але всі або не у Львові або ще щось... ех, такий настрій сьогодні що фу. додивилась "Дівчат Гілмор" останній сезон. хочу таку подругу, яу Сукі) хочеться понити. сьогодні спалила, потім пересолила а в результаті викинула ту гречку. зате зробила морозиво. і прийшла мама з купою смачностей. вона за мене переживає. 
а ще я не хочу вчитися їздити на машині. і переживаю за Любкову школу. і хочу аби вдалась мандрівка а часу на неї залишається так мало як і місця в машині для мене поміж усіма кріселккми. ех...

Меланка почала значно краще вимовляти р. зате щось собі таке придумала, як заїкання - повторяє часом останні склади слів. я стомлена мама. яка дуже старається. і часом радісна і весела, уважна, ніжна. часом схожа на тигра. мені сумно, коли діти мені кажуть, що хочуть, аби я всміхалася. невже я так мало всміхаюся? ох...

мої найближчі мої найлюбіші
все буде добре. просто часом важко





Немає коментарів:

Дописати коментар