середу, 15 лютого 2017 р.

Наша зима




Ця зима така сніжна-сніжна, така по-справжньому зимова. То ж вперше за наші зм з дітками ми встигли і сніговиків полінити, і снігу зі снігу зробити завдяки Галі і Марті, і на ковзанах покататись (цьогоріч на ковзани встала і Меланка), і на санках (Меоанка теж це вже залюбки робить сама), і навіт на лижі вперше встали. Любкові дуже пішло, а Меланка проплакала 2 години на руках в Тарика. 
а ще діти з Тарасом вперше були в Курбаса на Розколяді і їм дуже сподобалось. Любко ходить на новацькі сходини. 
Життя бурлись, діти ростуть.
Почали читати Гаррі Поттера. З подачі Любка. Ми взяли почитаи в Оксани "Прокляте дитя", Любко попросив чита йому вголос і йому стало цікаво почитати все спочатку.
Ото був в неділю такий вечір гострого відчуття, як же вони подоросліщали. часом таке буває, наче квантові стрибки. Тарас з дітьми приїхав з лиж і Любко почас нити, що він хоче скечапити, а я краз дивилась кіно і хотіла додивитись. Сказала, що він поскечапить, коли м з татом додивимось. Любко почав вимагати вже і негайно, закидаючи такими типово підлітковими фразочками, ображаючи і випробовуючи нас))) через що був відправлений в кімнату. за той час ми ще зробили смачнючий десерт і покликали його. я одивилась фільм, Любко поскетчапив. це все нам з Тарасом вдалось зробити спокійно, з любовю.  Дорослішаємо. Всі. Ми з Тарасом також.

Немає коментарів:

Дописати коментар