сьогодні ми з яринкою вперше вийшли трохи надвір. Погода неймовірно сонячна і злегка морозяна. Вночі був такий гарний місяць - тонесенький серпик. зараз тарик з дітьми поїхали до джерела. Дівчатко спить після гуляння. я їм. багато їм))))
В пятницю всі повернулись додому і ми вже разом. Хоча це мабуть важче ніж бути вдвох з Яринкою. Особливо, коли ще й їсти приносять)) дітей добряче плющить, але вірю поступово все внормується.
Малятко дістало сопельки. і з попки троха ріденького ллється, то ж попка трохи запалилась. я ще теж мабуть не в нормі, бо тривожно мені через все. Тарик благо до Різдва вдома а там ще тиждень і мине перший місяць. зими тривог моїх)) Роблю їй масаж, капаю носик молочком, як радив Мудрий. обіймаю і цілую, а ще шепочу всілякі милі дурниці) Леся Іванівна прийшла з другим патронажним візитом ще в пятницю майже воночас з Тарасом і дітьми. Любко зайшов з голосним воєм, бо впав на сходах.
Вчора Тарик спік вранці грушевий пиріг а на вечір ми спекли дуже смачнющий морквяний з сухофруктами і спеціями. ото й усе наше святкування. Новорічнй настрій створював Любко, на всіх своїх малнках пишучи "З новим роком"
Мій світ зменшвся до розміру нашого дому. до обійм. до уявного кіна книжки. але мені так добре. це ж лише першй місяць. хоча сьогодні розповідала Яринці, що навесні, як стане тепло оовязково багато всюди гулятимемо. Просто зима - вона така є.
Немає коментарів:
Дописати коментар