Теребежі. Пораз третій

Хороше повертатися в одне і те ж місце. Зростати разом з ним. Ставати ближчими. Цього разу ми катались на тачці, ходили погуляти біля Олеського замку, побували на виставці у кляшторі, який тільки-но відкрили, змайстрували маленьку модель робочої печі. Ну  і. звісно, ж їли суниці і черешні. Яких цього року більше і рясніше) я багато спала і багато їла) Назбирала троха цвіту  бузини і листя суниці, а от липу цього року провтикала. 

Вночі тут така тиша, як ми жартувала, що тут вимикають звук. І комарів цього літа якось немає. 

Піч

 Будиночок біля моря

Мотоцикл, змайстрований Любком

Пленер на кайзіку

Донедавна літо було дощове і прохолодне. Якесь таке скандинавське. Мені це літо у львові загалом якесь інакше. По-інакшому відчуваю рідне місто. Воно дуже змінюється. Але мені в ньому затишно цього року. Поза тим, що в ньому стало набагато більше людей і залишилось мало того, що впізнавалося. Воно стало наче трішки чужим та інакшим. І мені це подобається. 

Нещодавно влаштували дітиськам пленер на кайзіку на нашій галявинці, яка потроху перестає бути галявиною і заростає деревами. Притащили два мольберти. Добре, що взяли коцики. І фотоапарат) Ловимо миті. Бо всі важкості забуваються. І стараємось творити собі прекрасні миті. А потім як влило)) геть мокрі і дуже веселі, ми затусувались в машину і поїхали додому пити какао)

Моє улюблене цього літа взуття. Секонд на Іскрі рулить)

J'adore l'ete

Вчора спонтанно пішла на зустріч із Забужко в "Дзигу" й отримала купу задоволення. Від Забужко, Дзиги, людей довкола, літнього вечора який геть невідчутно перетік в ніч, від запахів і звуків.

Вчора для мене настало таке справжнє ліііто. Мама наліпила на моє прохання вареників з вишнями, приїхав Андрійко на ровері, заїжджали Рущаки. Врешті трішки спекотно і пахне-пахне-пахне і ціла купа ягід і вже персики і абрикоси. А в нас на балконі тепер два крісла-гамаки і точно будуть квіти і базилік. А плитка на балконі просто розкішна.

Цього року мабуть вдруге поспіль день народження зустрічатиму в Язлівці. Цікаве співпадіння. Чи не співпадіння. Дочитала "Радикальне прощення". J'adore літо. За довгі сонячні теплі дня. За голі засмаглі ноги. За так багато їстівної і просто для краси зелені, за співи пташок, за легкість і радість, які воно дарує. Таке освідчення в любові до літа. Літо - це прекрасно!

Лябофф

ну от, все буває вперше . Хоча ні, колись мені дуже подобався Лукас із "Морського вовка". А от тепер Караваджо з однойменного фільму. Навіть не так він сам, як ось це фото

Поставила собі його заставкою на робочий стіл. І милуюсь) Літо, воно таке літо)))

Літнє

Катання на роверах. Ми без них зараз нікуди) Любко фанат. Меланка за компанію. І куди ж вони без Ярка) Полечко рулить

Ну і трішки прекрасної Меланки

Скелі Довбуша

Скелі Довбуша не так близько від Львова, як Стільсько, але якихось 2 год і ви вже там. Цього разу нам вдалось гарно набутись на річечці. Поразмальовувати камінчики, сфотографувати котасики для літнього гівевею). На скелях було велелюдно і гамірно. Та незважаючи на це Довбуші мене вразили своєю величністю. Я страхопудка ще та і ноги трохи трусилися, коли дивилася згори вниз на ущелини. Мене захоплює вправність скелелазів,  як вони рухаються по вертикальній поверхні, які напнуті в них мязи. 

Несподівано приємним бонусом було покататися на конях. діти самі захотіли та без страху обоє на них повилазили. 

Першочервневі вихідні - Стільсько

Сьогодні Тарик запитав, чого я не пишу в блозі, і одна гарна і мила дівчина, юна молодичка писала мені й фб компліменти. а я ото думала про те, що треба продовжити писати, аби про веселе і сумне, глибоке і не дуже і так хороше заглядати сюди і дивитись, що було в цей чіс рік тому (блог у мене молодеький - глибше не копнеш).

Найпройстіше почати з фотографій)

Отож три вихідні на початку червня, які виявились для мене приємною несподіванкою, бо я якось не сподівалась того бонусного третього дня, ми провели в мандрах. Спочатку про першу мандрівку в Стільсько. 

Поблизу Стільська ми вже кілька разів бували, але ніяк грунтовніше не попадали, а оскільки воно дуже близенько, то в неділю ми вирушили саме туди. Що таке Стільсько і чому там варто побувати, що там цікавого можна підглянути у Блеки. 

Нам вдалось побувати біля давнього капища, яке нам назвали "Материнським лоном". Сказали, що туди молодята після одруження бігають, аби діти гарно народжувались) Вхід там такий у формі входу у ... лоно ) І неймовірної краси галявина. Оточена лісом, з кількома хатками, до яких веде поганенька дорога. Наче далеко в горах, а не в 40 км від Львова.

 
Соломяний коник, баранчик шон та ляла із майстер-класу в Шевченківському гаю. дітки там разом з татком та бабусею гарно проводили час, доки мама дуже плідно затарилась на сихівському хенді. Принесли мені в подарунок гарбузову олійку та купу вражень.

Розписи від татка. Пісочниця для Любка. Меласька спить в машині.

Диптих "Тася і автобус"

Ми ще планували заїхати на озеро, але не розрахували. що то буде забагато на один день. Хочеться повернутись сюди ще)