Зі старих архівів на компі. Улюблені фото з нету

Сьогодні перший день дома після мандрів. Починаю осінь. Аби не втрачати ресурсу старатимусь кожного дня робити собі приємне. І щоденні клопоти теж перетворювати в приємні. Зі щоденних клопотів помила сьогодні посуд, розабрала торбини з моря, посортувала та заправила прання.

З приємнощів склала список мрій на осінь і ото розбираю трохи фотозавали на компі. таке знайшла і хочу залишити це тут

Люблю цей фільм і це фото. 

 Колись собі зберегла з якогось блогу. Грузія. Баранчики

Просто оарне фото

Осіннє

Такі ми

Всміхає

 Коця

Мрію, щоб ми такими були

як же емоційно важко дається мені ця третя вагітність. Дах зриває по-повній. Важкості токсикозу вже зовім забулися.
ще три місяці з хвостиком.
мені хочеться себе ізолюват від сімї щоб їх не равмувати. Істерю. зриваюсь. цікаво, у Львові було б ще гірше? сподіваюсь, що завтр пройде затемнення і стане легше.
Поза тим ми в чудовому місці і тут би насолоджуватись життям. а по факту не виходить ось так щоб просто насолоджуватись. виходять американські гірки. Цікаво, через пару років памятатиметься лише як хороше тут було?

Сьогодні Меланка ловила з неба зірочки, затискала їх в долоньці і давала мені дивитись, як вони яскраво світяться.

Мить, яку хочу запамятати.

Любко другу ніч спить в дитячій кімнаті сам, по власному бажанні. Меланка теж там. Але серед ночі переселяється до нас. так що завтра купуєм шурупуверт і перемайстровуєм хатку на ліжка в хатці. ось так само назріло.

Весна в душі

Зима закінчилась. Почалось міжсезоння - період між 15 лютого та 15 березня. Недаремно в наших традиціях 15 лютого Стрітення, а 14 березня св.Явдохи - вітання весни, нового року, приліт пташок. Щороку цей період був для мене важким, мені нетерпілось уже тепла, зелені, довгого сонячного дня. Цього року відчуваю у собі маленькі зміни. Я стала терплячішою. Насамперед до себе. В мене більше сили, внутрішньої, а не спровокованої допінгами - чаєм, шоколадом. Більше знаю, в якому напрямку рухатися. Навчилась краще виявляти свої почуття та приймати почуття інших, наразі трьох найближчих мені людей, з якими мені затишно, більше себе хвалю, менше займаюсь самокопанням, більше про себе дбаю. Цю зиму пережила в гніздечку. Любко перестав ходити в садочок, діти якось дуже гарно один до одного притерлись-настроїлись і дуже гарно ладили.

В мене ще є якийсь неясний зуд - от Меланці вже 3, треба дітей в садочки, а самій на якусь СЕРЙОЗНУ роботу. Важко навчитись поважати ту кожноденну роботу, яку роблю. і позбутись стереотипів, натомість прислухатись до того, що потрібно дійсно мені, дітям, нашій сімї.

Вчора мала натхнення дати лад врешті з іграшками, які почали безцеремонно заповнювати простір довкола нас. Правда, ми їм це дозволили, не без того :-)

Трьома стовпами виявились: машинки, ляльки і Лего. В сумочці одяг для ляльок. І треба там ще хоча б зо дві сховати.Любко вже дозрів, щоб підтримувати порядок. Тепер це буде вже цілком реально. 

 Ця деревяна кухонька дуже кльовська

Хатка залежно від настрою дітей може бути готелем, театром, короблем, кафе і всім чим завгодно) Короче. дуже зачотне місце.

Завали на підвіконні теж розчистили. Хоча дущо ще можна забрати) Лего в нас не є аж супер багато, але Любко  Тарасом дуже кльово з нього креативлять.

Ці полички в зоні недосяжності дітей

Мольберт зараз діти не використовують, але мені шкода його ховати

Лазалка. Заочую дітей тренуватись. Придумую якісь цікаві вправи, але загалом я не до того. 

 Тут в нас був завал. залишила лише деревяний конструктор і кілька речей, в основному тепер порожні кошички, юху!

Малювання і ліплення - наше все. Меланка ліпити зі солоного тіста з куркумою

Тарик розгрібає балкон. Витягнув ось таке диво техніки для Любка. Вчора увесь вечір і сьогодні увесь рінок Любко друкував

Чпстина пакетів   з одягом. 

І з іграшками. Свій старий шкіряний плащ. який вже роками чекав свого часу даю перешити на наплечник https://www.facebook.com/UliUlia

Є ще багато книжок, ігор та матеріалів для творчості. І купи одягу, яким постійно стараюсь давати лад. І як на мене, то іграшок залишилось не так і мало, але це в три рази менше, ніж було.

Дуже радію, що це врешті зробила. Це позитивні зміни. 

Меланка вже спить в Тарика під боком. Любко розглядає картинки в книжці. Нюхаю і гладжу Меланку, яка вона тепла, як пахне любовю. лягаю біля Любка. Коментую йому ті картинки, які його зацікавили. Він розглядає ілюстровані біблійні історії.

кажу: - Любко, в тебе такий панцир з любові татка і мами.

Любко - Не панцир а панцерище.

Такі моменти дорогі.

Потім ми обговорювали Володаря Перснів)

Давненько щось я сюди не  писала.  Мої дні, наче річечка, біжать собі. Інтернету багато, бо є CoTasi. але хочу записати кілька приємнощів аби зловити, не забути.

Вчора, поки бігала в центр, Тарик був з дітками. А потім мені розповів, що Меланка малювала і співал пісеньку 

"я дуже люблю мамусю, вона мене цьомає, співає мені пісеньки, читає книжечки"

це так приємно...

А сьогодні пішла з дітками в новий магазин Рошен. Позирити на вітрини і чогось смачненького купити, не без того) а потім пішли в Грін на 2 поверх і там на годинки 2 зависли. Такий рослабон. приємна тиха музика, діти бігають і бавляться іграшками, яких там купа в кошику, смачна їжа. Троє дівчат-студенток про щось собі розмовляють і їм не заважають діти, які бігають, голосно співають і всяке таке) одним словом, благодать. Мої діти -мої найкращі друзі.

А ще я майже додивилась "Дівчат Гілмор". Чудовий серіал. Я його спрявжня фанатка. 

І мені 13 років)

Доки була в Києві на Божеліссі, діти взяли участь в Дивогонці. Меланка 2/3 шляху проїхала першою, а потім зупинилась і сказала, я вже наїздилась) Меланка, така Меланка. А Любко має 2 місце і дуже радіє своїх медалі.

о а ще вчора ми так гарно втрьох гуляли біля нашої річечки і познаййомились з дядьком, якому його діти подарували лоша. Він назвав його Ласточкою. Мріяв про коня все життя. І такий щасливий, аж пломіниться. Розповідав троха про Зимну Воду. Гпрна була міні-мандрівка.

Cotasi тепер мандрують у різні куточки України. І в мене купа натхнення та море ідей. такі маленькі радісні нотатки) щоб не забути) аби тішитись кожному дню)