Хроніка Теребеж. Ростемо)

2013

То була непроста мандрівка. Діти обоє були нездорові. В Меланки різались зуби. В Любка був важкий період адаптації. Тоді врятувала моя мама, яа приїхала, і помогла нам зібратись і поприбирати. Зате ми мали з Меланкою прекрасну фотосесію ню у саду. Як я жартувала: моя перша фотосесія ню вдвох із жінкою)

То було приблизно так) Весело

2014

Макове поле

Хатка дял мишеняти

2015

Теребежі. Пораз третій

Хороше повертатися в одне і те ж місце. Зростати разом з ним. Ставати ближчими. Цього разу ми катались на тачці, ходили погуляти біля Олеського замку, побували на виставці у кляшторі, який тільки-но відкрили, змайстрували маленьку модель робочої печі. Ну  і. звісно, ж їли суниці і черешні. Яких цього року більше і рясніше) я багато спала і багато їла) Назбирала троха цвіту  бузини і листя суниці, а от липу цього року провтикала. 

Вночі тут така тиша, як ми жартувала, що тут вимикають звук. І комарів цього літа якось немає. 

Піч

 Будиночок біля моря

Мотоцикл, змайстрований Любком

Пленер на кайзіку

Донедавна літо було дощове і прохолодне. Якесь таке скандинавське. Мені це літо у львові загалом якесь інакше. По-інакшому відчуваю рідне місто. Воно дуже змінюється. Але мені в ньому затишно цього року. Поза тим, що в ньому стало набагато більше людей і залишилось мало того, що впізнавалося. Воно стало наче трішки чужим та інакшим. І мені це подобається. 

Нещодавно влаштували дітиськам пленер на кайзіку на нашій галявинці, яка потроху перестає бути галявиною і заростає деревами. Притащили два мольберти. Добре, що взяли коцики. І фотоапарат) Ловимо миті. Бо всі важкості забуваються. І стараємось творити собі прекрасні миті. А потім як влило)) геть мокрі і дуже веселі, ми затусувались в машину і поїхали додому пити какао)

Моє улюблене цього літа взуття. Секонд на Іскрі рулить)

J'adore l'ete

Вчора спонтанно пішла на зустріч із Забужко в "Дзигу" й отримала купу задоволення. Від Забужко, Дзиги, людей довкола, літнього вечора який геть невідчутно перетік в ніч, від запахів і звуків.

Вчора для мене настало таке справжнє ліііто. Мама наліпила на моє прохання вареників з вишнями, приїхав Андрійко на ровері, заїжджали Рущаки. Врешті трішки спекотно і пахне-пахне-пахне і ціла купа ягід і вже персики і абрикоси. А в нас на балконі тепер два крісла-гамаки і точно будуть квіти і базилік. А плитка на балконі просто розкішна.

Цього року мабуть вдруге поспіль день народження зустрічатиму в Язлівці. Цікаве співпадіння. Чи не співпадіння. Дочитала "Радикальне прощення". J'adore літо. За довгі сонячні теплі дня. За голі засмаглі ноги. За так багато їстівної і просто для краси зелені, за співи пташок, за легкість і радість, які воно дарує. Таке освідчення в любові до літа. Літо - це прекрасно!

Лябофф

ну от, все буває вперше . Хоча ні, колись мені дуже подобався Лукас із "Морського вовка". А от тепер Караваджо з однойменного фільму. Навіть не так він сам, як ось це фото

Поставила собі його заставкою на робочий стіл. І милуюсь) Літо, воно таке літо)))

Літнє

Катання на роверах. Ми без них зараз нікуди) Любко фанат. Меланка за компанію. І куди ж вони без Ярка) Полечко рулить

Ну і трішки прекрасної Меланки