31 жовтня хотіла аби було неквапливо, без роботи, поспіху, аби було всміхнено і спокійно. то не все вдалося, звісно. але як сказала, Софа, ти говориш як мій психотерапевт. отож, як психотерапевт сам собі, я робила гарні фото нашого дня, ловила миті
моє прекрасне голубооке дівчатке (голубооке, в мене?! досі не віриться) возик я зацінила і вже люблю. а ця чудова квіткова курточка від Софійки, зо шо я їй шалено вдячна
ходили на нову пошту, забрали кремчик від Олесі, книжчи віж Слави з Дніпра з цією листівкою, яку я хотіла і вона до мене прийшла. то певно якийсь знак) Всесвіт мене любить)
а потім робили прісні хлібчики які потім дууужк смакували з хумусом. Меланка майже все сама розкачала
а ввечері була хатка з коців і страшна історія від тата
"Мені подобається наш домашній хеллоуін" - Любко
мабуть, я таки переглянула своє ставлення до цього дня
Немає коментарів:
Дописати коментар