наш червень

Червень почався книжковим форумом та леополіс гран прі. почався Меланчиними невдалими пробами в бвлетну школу) виявилось, що в школу хотіла ьаки більше я, і мене зачіпило, що зі всіх діток Меланка єдина вибігла з заду із плачем. ну і стала злитись за це на себе. що в мене стільки очікувнь. відстежила і присікла. але не факт, що ще десь не вилізе.

наступні вихідні була Дивогонка. Меланка цього разу свідомо захотіла взяти участь,і не пердумала, хух) було кльово. Любко здобув третє місце, з чого дуже тішився бо останні рази мав кілька разів четверте. і я дуже тішилась. взагалі дуже розчулююсь таким речам. 

Для історії : весна цьогоріч вдалася чкась зимова, а червень такий весняний. то у Львові жартуюсь зараз так: весну перезимували, то і літо перевеснуєм) а ще у Львові купи сміття. то ж позитив у тому, що в спеку це було б взагалі ужос-ужос, а так Бог нас береже) шукаємо позитиви, одним словом.

Найблільшою подією червня став, мабуть, наш табір на подвірячку. і хоча він тривав лише 4 дні, але був насиченим і повчальним для мене

почалось з того, що хотіла Любка зголосити н аденний табір на левандівці. але потрібно було забирати о 15. ото ввечері розповідала про це Тарикові, а він каже: а чим Зимна Вода гірша за Левандівку? давай робимо табір на подвірї. я така: - та нє, то треба підготуватись, я  малюком не зараз не втну, якісь відмазки почала шукати, давай наступного року,  кажу. а потім думаю: е ні, так діло не піде, є ідея - треба її втілювати. і ми втілили)

один з висновків і навчань цього червня: робити вже те, що придумав, чого хочеш, і не відкладати в довгий ящик. мудрість не новп і всім загально відомо. але знати це одне, а "прочуствовать" і почати втілювати - то є зовсім інше.

Нас було зовсім небагато і це було добре. Була моторчик і ларєц ідей Христя Слободяник, в якої мені є чому багато повчитись. Спочатку ми собі уявляли якусь мега насичену програму, але з початком літа розслабились і то був правильний підхід, я так вважаю ;-)) 

Перші два дні було з нами 4 мами і 11 діток, останні два дні 3 мами і 8 діток. Перші два дні ми тусили на подвірї, натягнули тент, зробили хатку-халабуду, Христя повісила прапорці.

За харчування відповідали ми з Тариком. гтували щодня два перекуси і обід на дві страви. Готував майже все вранці Тарик. а ще привіз в понеділок вранці сіна, яке ми видхвониди напередодні. що для нас нетипово - робити не заздалегідь, але тепер по-іншому просто не виходить. тому або так, або ніяк. 

програму придумувала і проводила Христя, книжечки читала Софійка. в нас вийшло 4 вікові категорії. 

В Яринки в понеділок вранці трішки піднялась температура, але вирішили нічого не переносити. вона багато спала, їла, відпочивала і помаленьку собі видужувала. мене розібрало в четвер вранці, але тоже нічо. Меланка ще досі підшмаркує. 

У віторок ввечері на мене так жостко наїхали сусідки. що мене дуже вибило з колії, зате дало багато поживи для роздумів та грунт для росту) наслідком стало те, що тепер мені не надто затишно на подвірї через неприязнь. маю надію, що то проходяще.

в середу в нас була перерва пр плану. і дуже вчасно, бо було добряче холодно. а в четвер і в пятницю ми тусили в лісі на Рудно, де нас теж не вельми гостинно зустріли. решта фото в Тарика на компі, ніяк ще не закину

феєчки літо, зима, весна

смачнючий сирник від бабусі

в перший день майстрували кораблики, він був найтеплішим

наша "циганщина" за словами сусідки

Меланка дуже тішилася дружбою з Ксенею

загалом той інцидент з сусідами дуже вдало висвітлив мої слабкі місця
Любко дуже багато плакав, особливо в першій половині дня. дуже важко йому контролювати емоції зараз.

це фото люблю найдужче. такий радісні. такий рослаблений Тарик. цей місяць був непростий. такі миті ціную і ловлю

після табору вскочила одразу в підготовку до ярмарки на Сихові. це була перша ярмарка. був день напрйженої підготовки. гадаю, це того вартувало. я направду вдячна Богові за кожен день. щодня навчаюсь помічати так багато його дарунків.

 деревяні стелажики із випаленим логотипом змайстрував мій коханий майстер, який поки я пишу тут своїопуси, попутно розважаючи Яринку, міняючи підгузки, годуючи, надворі з дітьми.

 в нас тепер вдома більше вазоночків, і я їх дуже люблю. а ще 4 яблуньки, малинка, ожина, і трохи на балконі. то для нас великий поступ. а головне, що мені це дедалі більше починає подобатися.

  на балконі після ярмарки. нам з Меланкою тепер не так просто і гармонійно, як було до народження  Яринкою, але ми вчимось. вона дуже виросла за цей рік. сподіваюсь, що я теж.

Тарикове день народження ми відверто прогаменували.
зате нам вдалось трішки посвяткувтаи з друзями у неділю.
Любчик той тиждень ходив на денний табір в Мадагаскарі "Науки і професії". було окрім нього лиш троє дівчаток, і аони майже увесь час хімічили, то ж син був у захваті і ходив із задоволенням. тепер знаю, що є місця, де він може бути із задоволенням і без нас.

+ курс масажу для Яринки в Олі