З легкої руки Івасі писала я невеличку рецензію на цей фільм. Дивилась його вже давніше, а ото, пишучи, собі пригадала, який він гарний і що треба його порекомендувати) Та ще й на читалці виявила завантажену книгу, на основі якої написаний сценарій. А завдяки моєму чудовому і дбайливому коханому чоловіку з'явився час, аби ту книжку прочитати.
І тут виявилось, що до половини книжка і фільм про те саме, а потім розходяться в різних якщо не протилежних напрямках.
Сомерсет Моем - один з кращих британських письменників минулого століття. І його роман прочитала за два дні. В центрі книги духовне зростання дуже гарненької та доволі недалекої представниці аристократії Кітті. Події розгортаються у 20-ті роки 20 століття спочатку в Лондоні а потім в Китаї. Кітті вискакує заміж за доктора Волтера, аби не залишитись в дівках, бо їй уже, здається 26 :-) (o tempora, o mores!) Вони їдуть у Гонконг, де чоловік працює бактеріологом. Кітті закохується у такого собі містера Таунсенда. Аби помститись за зраду, доктор Фейн їде у маленьке містечко, в кому лютує епідемія холери та бере дружину зі собою. А далі не розкажу :-) Бо події в містечку у романі та у фільмі дуже відрізняються.
В екранізації центральною стає любовна драма неймовірної краси на фоні не менш красивих пейзажів та чарівної музики. Чого тільки вартий Едвард Нортон в головній ролі :-)
Обирати, звісно, краще класичну схему: книжка а потім фільм.
Ну або просто подивитися гарний фільм :-)
Немає коментарів:
Дописати коментар