Так багато всього набралось, що і не знаю, з чого почати :-) Певне, з того, що мене врешті попускає моя бацила, стало легше на голову, от і змогла добратись до блогу. Останні дві ночі нарешті не кашляла і спала безпробудно (не рахуючи висаджування Меланки). До речі, ми з Меланкою вже гарнесенько собі відпрацювали нічні висаджування і вже без аварій. 

Мій подаруночок від таємної куми :-)

І цьогорічні янголята від Оксанки (моє із зимових Карпат, то ж цієї зими нам повинно вдатися там побувати! :-))

Один із Любкових Беззубиків

Пальчикових фарб Меланці вистачило аж на два рази

Одна із Любкових хаток-витинанок

Миколаївська глина пішла в роботу