Сьогодні католицьке Різдво. надворі падає сніг. Мокрий такий та все ж сніг.
Сьогодні нашому дівчатку 10 днів. Вона видає просто розкішну гаму різних звуків і гримасок. а ще гарно їсть і багато пісяє) милуюся нею. ці пологи закохали нас з Тариком в неї щойно ми її побачили. таке відчуття перемоги і ейфорії. окситоцин творить дива. з Любчиком було схоже хоча не аж так, бо його спочатку вдягнули. а Меланку забрали... і нам довго довелось наздолужувати втрачену близкість.
ми вдома вдвох. Тарас з дітьми в батьків на карантині. В четвер Меланка затемпературила. ото сьогодні вже якраз не має гарячки. Зате затемпературив Тарик. І в мене вчора було 38. але то неясно чи то не через груди. бо хоч почервонінь і явних затвердінь немає, але крайні долі набирають і поболюють, особливо на правій. Мої вразливі місця. то я вже вчора і капусточку і траумель. і купку свічок, крапель. Голова дуже боліла. і горло. а на вечір попустило. і пів ночі я не спала а перебувала в якомусь блаженному рослабленні. в такі ночі хороше говориться. Яринка гарно спала. приїхала мама на ніч.
а зараз шумить пралка і котел. вони створюють відчуття присутності і не самотності.) моє маленьке домашнє царство.
Дочитала сьогодні книжку. Вона просто затягує.
Коли затемпературила Меланка а вчора я, мене охопила легка паніка. Страх за Яринку. ох, ця зима. оз, мої нирки))) Ніяк не можу позбутися страхів.
я трохи рада, що діти в батьків з Тарасом. відчуваю ще дуже слабість. з іншого боку, чекаю вже, як разом наряджатимемо ялиночку. дітям ще не вдалося повноцінно побути раом. бо як я приїхала з пологового, то не дуже старалась, щоб вони контактували.
довелось відмінити святкування Любкового дн. він розстроївся дуже. сподіваюсь, що нам ще вдасться його відсвяткувати разом з Меланчином. ще з тим грипом ще стане легше.
Троха колядую)
Бережи нас, Господи